Я та мої колеги із фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» рішуче засуджуємо практику маніпулювання громадською думкою містян, яка проявилася у формі т.зв. «громадських слухань», які 27 листопада 2019 року були проведені «за ініціативою мешканців», а насправді були режисовані в Управлінні транспорту та Департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, – пише у своєму блозі депутат ЛМР Ігор Зінкевич.
Ініціатором цих громадських слухань виступив один із керівників навчального комбінату ЛКП «Львівелектротранс» Остап Олексів, а головуючим і секретарем зібрання були обрано чиновника Львівської міської ради А. БІлого, який за даними декларації, зареєстрований у Києві (отож і не мав права бути учасником громадських слухань) та працівника ЛКП «Львівелектротранс». На зібрання були зігнані у «добровільно-примусовому порядку» працівники комунального підприємства, щоб за будь-яких умов «протягнути» необхідне рішення.
Таку практику я і мої колеги вважаємо наругою над демократією, громадянським суспільством і європейськими цінностями. По суті це є повернення до практик часів Радянського Союзу, які Ви публічно неодноразово засуджували у виступах в засобах масової інформації.
Найбільш неприємним є те, що таке брудне дійство відбувалося фактично у річницю Революції Гідності, коли вся українська нація повстала проти свавілля режиму Віктора Януковича та «Партії Регіонів», а також у річницю Помаранчевої Революції 2004 року. Нажаль, мушу констатувати, що через п’ять років після цих героїчних і трагічних подій, коли народ України у боротьбі із режимом обрав демократію, свободу, гідність і європейські цінності, у Львові повертається така ж сама практика, яка застосовувалася у 2013 році, коли людей із східних регіонів України силоміць зганяли на т.зв. «Антимайдан» для придушення Революції гідності.
Моя думка та думка моїх колег така, що заступник директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Леонідович Білий, який став учасником цього прикрого і жалюгідного дійства, немає жодного морального права бути працівником Львівської міської ради. Такі відверті маніпуляції кидають тінь на наше місто, яке завжди було виразником європейських цінностей, громадянського суспільства та демократії. Вважаю, що він повинен не тільки вибачитися перед громадою міста, але й піти із своєї посади, як і інші особи, які брали участь у цих т.зв. «громадських слуханнях».
Потрібно визнати, що ініційоване підвищення тарифів на проїзд в міському транспорті Львова є саме наслідком незадовільного транспортного планування, економічно необґрунтованих рішень по закупівлі дорогого транспорту та інших прорахунків тих чиновників, які у Львові відповідають за транспортно-інфраструктурну сферу. Саме на цих чиновниках лежить відповідальність за те, що Львів не зміг вчасно закупити громадський транспорт за кошти дешевих і довгих кредитів Європейського інвестиційного банку, натомість вибрав шлях дорогого і непрозорого лізингу.
