Народний депутат України, співголова депутатської групи «За майбутнє» Тарас Батенко вважає, що заяви Офісу Президента про відсутність виконувача обов’язків президента через можливу хворобу є свідченням довільності трактування Конституції України та страхом втрати влади.
Прочитав новину – позицію Офісу Президента України про те, що якщо президент Зеленський захворіє, то виконувача обов’язків немає. Дослівно пан Тимошенко: «Якийсь протокол розроблений. Але ж зрозуміло, що виконуючого обов’язків нема. Ну, може, там спікер Верховної Ради може якось виконувати обов’язки. Але президент завжди на зв’язку, тому, я думаю, що якщо, не дай Боже, щось – робота відбуватиметься у телефонному режимі».
Ми звісно віримо, що здоров’я президента Зеленського не підведе і імунітет у нього відмінний. Але дратує, що відповідальними особами Офісу Президента довільно-пофігістично трактується Конституція України. Стаття 112 каже, що «у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України». Стаття ж 108 говорить, що «повноваження Президента України припиняються достроково у разі… 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я».
Таке постійне призабування, або ж страх від того, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці, що будь-яка думка (навіть цілком логічна, викликана станом здоров’я) щодо передачі повноважень – розглядається мало не як зрада.
В усьому світі є робочим поняття «тимчасова передача обов’язків». В Росії у 1996 році Конституція спонукала президента Бориса Єльцина передати повноваження президента за станом здоров’я (на час операції з коронарного шунтування) тодішньому прем’єр-міністрові Черномирдіну. І страх штовхав ці повноваження чим швидше забрати, як тільки Єльцин після операції прийшов до тями.
У США президент Рональд Рейган у 1985 році на час операції по видаленню ракових поліпів з прямої кишки передав повноваження Бушу-старшому як віце-президентові. Два Буші – президенти (батько й син) теж мали історії з передачею повноважень віце-президентам.
І тільки у нашій, демократичній Україні Офіс Президента глибоко переконаний, що «виконуючого обов’язки президента нема», демонструючи глибокі пізнання конституційно-правової свідомості та міжнародної практики. Так і живемо. Тож здоров’я президентові й очільникам його канцелярії!