При Свято-Іванівській Лаврі Студійського Уставу УГКЦ, що на вул. Чернеча Гора, 1 на території Шевченківського гаю хочуть створити монашу школу, аби там могли вчитися та проживати більше монахів.
Про це повідомляє Leopolis.news з посиланням на ефір Тvoemisto.tv.
За словами синкела у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, у Лаврі сьогодні мешкає лише 4 монахи, хоча колись тут діяли іконописна школа та сирітські доми.
«Свято-Іванівська Лавра перед війною була величезною обителю, яка налічувала понад 30 монахів і мала 5 сирітських домів. При Лаврі виховувалося приблизно 50 осіб. Монахи жили своїм життям – молилися і працювали. Серед тої праці вони мали різні напрямки, наприклад, діяла іконописна школа. Тепер, коли я говорю про відродження та розвиток Свято-Іванівської Лаври, то маю на увазі, щоб Лаврі надали можливість повноцінно приймати монахів», – каже о. Юстин Бойко.
Наразі, за словами отця, монастир може прийняти таку чисельність монахів, яку дозволяє їм обитель. Тому Музей просять, щоб він збудував собі новий корпус, а монахам віддав старий, де є фрески.
Кожен з монахів, який проживає на території Лаври, отримує богословську, етнографічну чи інші освіти. При монастирі зараз провадять парафію, там діє катехитична школа. Ще раніше спільно з Музеєм народної архітектури і побуту організовували спільні акції з мистецьких курсів для дітей, курси плетіння з соломи, малювання на склі.
Довідка:
Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ заснована грамотою митрополитом Андреєм Шептицьким у 1927 році. Для потреб лаври він передав монахам Студитам у власність придбані ним спеціально для цієї цілі землі, а також будинок, який незабаром був розбудований і достосований до монастирських потреб. За задумом митрополита, основною місією монахів мала стати молитва і праця. Остання полягала в тому, щоб навчати молодь, особливо хлопців, практичних ремесл, зокрема, іконописного мистецтва.
Аби монастир міг виконувати свою місію, постала потреба у монастирській святині. Спочатку хотіли будувати власну церкву. Однак, за порадою директора Національного музею Іларіона Свєнціцького та мистецтвознавця Михайла Драгана, митрополит Андрей у 1930 році вирішив перенести до Свято-Іванівської Лаври церкву св. Миколая зі села Кривки, що на Турківщині, яка була збудована у 1763 році. 7 липня 1931 року відбулося освячення її на новому місці, при якому її було віддано під покров Премудрості Божої.
Таким чином ця церква стала центральним храмом Свято-Іванівської Лаври, а також одним з улюблених місць у Львові, де збиралася львівська молодь та інтелігенція.
