Спеціальна технологія походить ще з Середньовіччя, але зараз в комплексі з екологічними прийомами дозволяє створювати дешеве і якісне житло. Як і чому це може вирішити частину проблем атовців – розповідають на Rubryka.com
Тільки той, хто повернувся з війни, може повною мірою оцінити тепло і затишок власного дому. На Львівщині захисники України, звільнившись з військової служби, об’єдналися і започаткували власну справу задля того, щоб їхнім побратимам було куди і задля чого повертатися.
Минулої зими ветерани Спілки воїнів АТО вирішили втілити у життя амбітний проєкт — забезпечити працею та житлом військових та ветеранів.
Кожний атовець ще у період військової служби замислюється над тим, чим займатися далі, після ротації. Повернувшись зі сходу, учасники бойових дій Олександр Лопачук та Роман Саврук перш за все заснували Громадську Організацію “Ветеранська спілка воїнів АТО”, метою якої став захист прав та інтересів учасників АТО/ООС та сімей загиблих, залучення ветеранів до активного громадського життя, в тому числі і створення робочих місць для колишніх вояків.
Версій для суспільного бізнесу у ветеранів було багато. Хотілося і працювати разом, і спілкуватися, і атовцям допомагати. Зійшлися на думці, що відкриють деревообробний цех.
Збудувати дім в рекордні строки
На відкриття власної справи скидалися всі, хто скільки міг. На зібрані кошти орендували цех, закупили обладнання, вживане, бо так дешевше, і першу партію деревини. Так на базі спілки виникло підприємство з виробництва клеєного бруса. Майже одразу спілчани спробували збудувати з нього за фахверк-технологією свій перший будинок.
Технологія фахверк відома в Європі ще з 14-го століття. Дослівно, фахверк перекладається з німецької мови, як каркасне спорудження. Основою будинку є просторові секції, зібрані з потужних дерев’яних балок. Каркас з брусів видно зовні, що надає споруді впізнаваності і середньовічного шарму. Монолітних стін в такому будинку немає. Простір між балками за часів середньовіччя заповнювали глиною, саманом, пізніше — цеглою, каменем, зараз цю функцію виконують склопакети та стінові панелі.
Перевага сучасного варіанту такого будинку в тому, що зводиться він в рекордно короткі строки: на те, щоб спорудити сваї і встановити каркас з брусу, треба до двох тижнів роботи, панелі можна встановити за кілька днів, а вікна — взагалі за один день.
У будівництво пілотного екземпляру хлопці теж вклали власні гроші, а звели його на землі, яку для учасників бойових дій виділила Львівська ОДА.
Саме цей будинок став справжньою візитною карткою проекту команди FachwerkLviv (таку назву отримав ветеранський бізнес). “Ми хотіли, — розповідають засновники підприємства, — наочно продемонструвати, що вміємо робити, наскільки це може бути якісно, красиво, сучасно і недорого.
На підприємстві вважають — їхні будинки є реальним шансом для учасників АТО/ООС отримати доступне житло.
“Існує думка, що земельні ділянки учасники АТО беруть для того, щоб продати. І справа тут не в тім, що люди аж так прагнуть заробити. Насправді багато хто з ветеранів дійсно потребує житла. Набридло винаймати квартири і кочувати. Хочеться мати свій кут, бути ближчими до землі, яку захищали, — розповідають у Fachwerk-Lviv, — Земельні ділянки всі беруть для себе, але щоб будуватися, грошей не вистачає. Наші ж будинки і будуються швидко, і собівартість такого житла дуже демократична — приблизно як одна двокімнатна квартира”.
Зараз проєкт, який розпочинався з сумісної ідеї чотирьох осіб, працює на повну. Бригада атовців-будівельників збільшилася майже в 4 рази. У кожного з них свій досвід і життєвий багаж. Є майстри, які мали досвід у будівництві та деревообробці і до війни, інші ж навчаються по ходу справи. Хлопці кажуть, що на передовій навчилися всьому, в тому числі і будувати, а головне — бути один для одного надійною підтримкою.
Ветеранський проєкт Спілки воїнів АТО — молоде підприємство, йому всього один рік, але за цей час команда отримала вже декілька замовлень на будівництво, частину з яких буде реалізовано в Карпатах, інші вже зводяться поруч зі Львовом та в Київській області. Дерев’яні будиночки львівських майстрів виготовляються з екологічно чистих матеріалів (дерево оброблене пропитками й фарбами без хімічних розчинників, на льоновій основі). Для підвищення енергоефективності застосовуються сучасні утеплювачі, сонячні батареї та теплові насоси; такий будиночок неначе термос — влітку в ньому прохолодно, а зимою — тепло.
Ветерани з гордістю кажуть, що можуть спорудити котедж за один-два місяця. Продумане планування та ефективне використання простору, екологічність та надійність — все це про будівлі від “Фахверк-Львів”.
Перша ластівка бригади, ідеальний варіант заміського будинку, як для молодої пари, так і для великої родини, знаходиться на перехресті біля сіл Наварія і Солонка, недалеко від Львова. Сюди можна завітати, оглянути його, побачити всі подробиці фахверк-технології на власні очі. За цією методикою можна зводити не лише приватне житло, а й міні-готелі і магазини, комерційні приміщення, виставкові чи конференц-зали.
Свій до свого по своє
Але головна мрія фахверктівців — будувати житло для учасників АТО. Ці будинки чи котеджі, за відповідної урядової програми й підтримки держави, можна будувати як для поранених на війни, так і для безквартирних військових. Перевага такого будинку для людини з інвалідністю або проблемами опорно-рухового апарату очевидна: прибудувати пандус, і людина спокійно може вийти чи виїхати в колясці і займатися роботою біля будинку чи по господарству. Спілчани хочуть, щоб держава зацікавилася такою перспективою, адже львівське підприємство атовців з одного боку — це робочі місця для ветеранів, які бажають працювати, з іншого — зручне і дешеве житло для військових, які цього потребують.
На своїй сторінці у Facebook “Фахверк-Львів” розповідають про свою продукцію, пропонують різноманітні акції для АТОвців, у них є окремий сайт. Планів у компанії дуже багато. Розширятися і якомога більше співпрацювати з іншими об’єднаннями учасників АТО/ОСС, зробити будинки ще більш доступними для ветеранів. Відкрити представництва по всій Україні, розробити кредитні програми для співпраці з банками. Вдосконалювати кожен з проектів в напрямку екологічності та енергоефективності. Проте найголовніше — жити і працювати в рідній державі, давати можливість розвитку й самореалізації іншим і допомагати побратимам.