Управління майном спільної власності Львівської обласної ради підписало договір на цілодобову охорону адміністративного будинку Львівської обласної ради, що на вулиці Винниченка, 18 у Львові та матеріальних цінностей, що у ньому знаходяться (далі – Договір). Ціна цієї послуги у 2021 році обійдеться платникам податків в 1 млн 662 тис 960 грн.
Звичайно, ніхто не заперечує, що майно громади необхідно надійно охороняти. Однак якби не одне «але…». В адміністративному будинку на вулиці Винниченка, 18, окрім обласної ради знаходиться і Львівська обласна державна адміністрація, яка займає приблизно ¾ площі будівлі. Так-от, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 971 від 25 листопада 2015 року «Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією» у переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією України є і Львівська обласна державна адміністрація.
Виникає логічне запитання: Для чого комусь платити гроші за охорону будинку, який і так має охоронятися безкоштовно? З 2 березня ц.р. один місяць охорони обласної ради обійдеться бюджету області у 166,3 тис грн. У 2017 році Львівська обласна рада заплатила Управлінню охорони поліції у Львівській області 880,8 тис грн, у 2018 році – 990,8 тис грн, у 2019 році – 1 млн 192 тис 161 грн, у 2020 році – 1 млн 471,2 грн. Усього на охорону адмінбудівлі на Винниченка, 18 за п’ять років призначено 6 млн 197 тис 921 грн. Це немалі гроші, які могли б бути витрачені на набагато важливіші речі, а ніж охорона будинку, який згідно постанови Кабміну мав би й так охоронятися підрозділами Національної гвардії України, пише Leopolis.news.
Та й окрім того, у Львівській обласній раді діє комунальне підприємство «Охорона та захист», яке б з радістю могло виконувати функції з забезпечення порядку в приміщеннях обласної ради. До речі, весь адмінбудинок на Винниченка, 18 по периметру обладнаний камерами відеоспостереження. Є вони і в коридорах 3-го поверху, до розміщено виконавчий апарат ЛОР.
Цікаво, що зазначені послуги з охорони відбувалися по переговорній процедурі. Жодної конкуренції не було. В обґрунтуванні використання переговорної процедури, яке розміщено на порталі публічних закупівель серед іншого зазначено:
«Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 затверджено категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, відповідно до якого встановлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об’єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах; охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій). Таким чином, послуги з охорони Управління майном спільної власності Львівської обласної ради можуть надаватись виключно Управління поліції охорони у Львівській області в особі полку Управління поліції охорони у Львівській області. Зважаючи на необхідність своєчасного отримання послуги у сфері охорони громадського порядку і безпеки (послуги у сфері охорони об’єкта) та недопущення створення ситуації, яка становить загрозу для роботи музею, та те, що Управління поліції охорони у Львівській області є суб’єктом господарювання у сфері охорони громадського порядку і безпеки (послуги у сфері охорони об’єкта) у Львівській області, якому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 надано право здійснювати охорону об’єктів права державної власності, прийнято рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 2. ч. 2. ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі».
Уважному читачеві в очі відразу кидаються у цьому обґрунтуванні кілька «ляпів». Гм, а про загрозу якому музею тут йдеться? Чому в договорі на охорону говориться про адмінбудинок на Винниченка, 18, якщо поліція охорони має охороняти Управління майном спільної власності, яке знаходиться за іншою адресою? Воно ж не є власником будівлі на Винниченка, 18. Більше того, в положенні про Управління майном спільної власності Львівської обласної ради серед його майже 50-ти функцій та повноважень не зазначено його право чи обов’язок здійснювати заходи з забезпечення охорони комунального майна, а лише «забезпечення належного утримання в технічно справному стані адміністративних будинків».
Підпункт 25 пункту 4 Положення про Національну поліцію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, чітко говорить, що поліція «здійснює охорону об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони». Адміністративний будинок на вулиці Винниченка, 18 не належить до об’єктів права державної власності, а є комунальною власністю. Тому посилатись на цей документ в обґрунтуванні взагалі не коректно.
Натомість постанова КМУ від 21 листопада 2018 р. № 975 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» допускає охорону об’єктів, де розміщуються органи місцевого самоврядування. Але лише за зверненнями керівництва цих органів. Однак подібних звернень, як випливає із відповіді на запит, за останніх п’ять років не було.
А якщо не було офіційних звернень, як того вимагає згадана постанова Кабінету Міністрів України, то виходить, що охорона здійснювалась всупереч усталеній урядом процедурі і 6 млн грн витрачені незаконно?! Але це вже запитання до Державної аудиторської служби України та правоохоронних органів.
До речі, на Винниченка, 18 розміщується не орган місцевого самоврядування, а лише його виконавчий апарат (і то лише на одному з поверхів). Сам орган місцевого самоврядування – Львівська обласна рада, як сукупність депутатів, розміщується за іншою адресою: Винниченка, 16, де знаходиться сесійна зала і власне засідає обласна рада.
Викликають щире здивування певні пункти цього Договору про цілодобову охорону будинку на вулиці Винниченка, 18. Так, відповідно до п. 2.10.1.1. «під час здавання об’єкта під охорону відповідальна особа Замовника розміщує на зберігання у сейфах … грошові кошти, валютні цінності, цінні папери, вироби з коштовними камінням і металами, зброю і боєприпаси, отруту і наркотичні речовини…». Цікаво, хто в обласній раді визначений відповідальним за грошові кошти і валютні цінності?
У п. 6.1 Договору вказується, що Замовнику відшкодовуються збитки, «нанесені у наслідок крадіжки, знищення або псування майна Замовника … у межах суми, що складає 100 000 грн». А якщо злодії заподіють шкоду на більшу суму? Тоді як бути? Звідки взялася цифра у сто тисяч гривень? Можна було написати сто гривень чи мільйон і не паритися.
А взагалі у цьому Договорі є набагато більше суперечливих моментів. Але хай ними насолоджуються депутати та відповідні комісії ради.
До речі, описана витрата коштів обласного бюджету всупереч процедурі може підпадати під норми ст.192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» та ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем» Кримінального кодексу України. Бо 6 млн грн бюджетних коштів могли були витрачені на інші цілі.
Але завдання фіксування правопорушення належить до правоохоронних органів. Просто нагадаю їм про зміст ч. 1 ст. 214 КПК України: слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.
