Від початку року центральне опалення помешкань стало для українців розкішшю. Тарифи в окремих регіонах зросли майже на половину вартості. Таким чином тільки за «тепло» українці змушені будуть платити левову частку від своїх доходів.

Порятунком для людей могли би стати індивідуальні теплові пункти, які встановлюють у будинках у рамках урядового проєкту підвищення енергоефективності у секторі теплопостачання. Він передбачає оплату лише за фактично спожите тепло, а не за квадратні метри житла. Це має допомогти користувачу значно економити кошти.

Реалізація проєкту у Львові почалася ще у 2017 і мала завершитися торік. Але перейти на нову систему опалення містяни досі не можуть, бо процес запуску сповільнюють самі ж ініціатори, – з’ясувала програма журналістських розслідувань «Змови» на телеканалі NTA, пише Вголос.

Індивідуальний тепловий пункт – це спеціальне обладнання, що передає теплову енергію від зовнішніх теплових мереж, тобто котелень, до системи опалення і гарячого водопостачання. Система обслуговує один об’єкт – будинок або під’їзд. Її здебільшого розміщують у підвальному чи технічному приміщенні. Його основне завдання – економія енергоресурсів країни.

«Ми плануємо досягнути позначки 30-40 відсотків заощадження енергоресурсів на, скажімо, забезпечення комфортних умов проживання. Звичайно, що в комплексі з термомодернізацією будинків, яка тут теж реалізовується», – описав перспективи директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець.

Завдяки ІТП користувачі можуть самостійно регулювати подачу тепла та температуру води у своїх помешканнях, не залежно від опалювального сезону. Нова система значно зекономить людям кошти, адже з нею доведеться платити лише за фактично спожиту теплову енергію, а не за опалення квадратних метрів, як це працює зараз.

 «Індивідуальний тепловий пункт дає можливість відійти від центрального теплового пункту. ІТП нівелює таке питання як опалювальний сезон. Мешканці, коли їм буде холодно чи спекотно, самі можуть вмикати і вимикати опалення», – пояснив принцип роботи ІТП заступник директора «Львівтеплоенерго» Андрій Шумельда.

Коли є всі умови для успіху проєкту, але…

Уперше про нову систему подачі тепла у Львові заговорили ще у 2013-у. А вже через чотири роки взялися втілювати проєкт у Сихівському районі під керівництвом «Львівтеплоенерго». Фінансування відбувалося за грантові кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського фонду енергоефективності.

 «Загальна сума цих інвестицій – 30 мільйонів євро. З них 20 мільйонів – це кредит Європейського банку, 10 мільйонів – грант. Грантові кошти скеровуються на монтаж і встановлення індивідуальних теплових пунктів, зокрема по Сихівському району», – розповідав Олександр Одинець.  

У держзакупівлі на виконання проєкту перемогла литовська компанія «Аксіз Індастріз». Вона ж, маючи власне представництво в Україні, обрала собі субпідрядників – львівські компанії «Екопавер» та «Біопавер-інжиніринг».

«Для того, щоб здійснювати певні роботи, треба керуватися будівельним законодавством. Це може бути саме тим фактором, коли, навіть маючи всі потужності, структура за кордоном повинна знайти тут якогось або субпідрядника, або так як, наприклад, це зробив «Онур констракшинз». Вони створили в Україні свою юридичну особу, щоб вона могла отримувати дозволи тощо», – пояснив нюанси експерт з державних закупівель Мирослав Сімка.  

Отже, гроші від ЄБРР взяли, тендер провели, підрядників обрали. У замовників було все, аби виконати проєкт успішно.

Литовська «Аксіз Індастріз» передала до Львова обладнання, субпідрядні організації взялися їх встановлювати, і вже минулого року ІТП на Сихові мали б запрацювати. Але не запрацювали! Чому? Відповідь вас здивує.

Палки в колеса підрядникам почало вставляти комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», яке і є замовником усього проекту.

 «Ми українська компанія, яка має великий досвід реалізації проєктів в Європі. І ми знаємо, як робити свою роботу добре, якісно і швидко. Починаючи цей важливий проєкт для міста, ми навіть не могли уявити, до чого це нас підштовхне, наскільки це затягнеться і спровокує бездіяльність посадових осіб, які відповідають за такі стратегічні рішення, за такий стратегічний проєкт», – не приховує здивування від підходу до справи у Львові директор компанії «Екопавер» Сергій Мінжос.

Він розповідає: індивідуальні теплові пункти жителям Сихова встановили  ще минулого року. Усе, що залишилося зробити, – запустити механізм, завершити оформлення документів. Однак наразі зробити це неможливо, бо «Львівтеплоенерго» відмовляється брати ІТП на свій баланс.

«Коли ми запускали перші ІТП в експлуатацію в жовтні 2020 року, то мали домовленості, що деякі стадії виконаємо швидше. Воно пропрацює якийсь період і вже після того буде передача в експлуатацію, почнеться гарантійний період»,  – продовжив розповідь Сергій Мінжос.

Спершу все так і відбувалося. Та згодом комунальна установа встановила нові правила, з якими підрядники не захотіли погоджуватись.

«Почалися найбільші проблеми з «Львівтеплоенерго». Об’єкти запустились, але на баланс «Львівтеплоенерго» їх не взяло. Весь процес обслуговування на час усього опалювального періоду нам довелось робити за свій рахунок. Іноді навіть були такі маніпуляції, що якщо ми цього не будемо робити, то у нас надалі не будуть приймати якісь наступні об’єкти», – описав ситуацію директор «Екопавер».

Сихів і без ІТП, і без гарячої води

Схожі маніпуляції «Львівтеплоенерго» застосовує не лише до підрядників, а й до пересічних львів’ян. У судовому реєстрі «Змови» знайшли справу, де мешканці будинку на вулиці Полуботка скаржаться, що комунальне підприємство надсилає їм рахунки нібито за опалення під’їзду, в той час, коли опалювати його не реально, бо для цього немає належних умов. Ба більше, у будинку вже давно встановлені індивідуальні теплові пункти, а отже платіжок за центральне опалення тут не може бути апріорі.

«ЛМКП «Львівтеплоенерго» обіцяло здійснити перерахунок, однак таких обіцянок не виконано. Зазначає, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відтак розрахунок здійснений за ніколи ненадані послуги, оскільки неможливо здійснювати опалення при відсутності батарей чи інших приладів централізованого опалення», – йдеться у справі.

Стабільної роботи індивідуальних теплових пунктів чекають й інші мешканці Сихова, яким конструкцію вже змонтували, але досі не ввели в експлуатацію. Люди скаржаться, що поки нововведення не працює, мають проблеми із гарячою водою.

«Люди не мають гарячої води вже з кінця травня, а зараз уже кінець липня. Кажуть, що це у зв’язку з ІТП. Вони там ніби мають запустити оту всю систему. Ми дуже раді, що вона в нас буде така. Надіємося, що це буде набагато ефективніше. Там і тепло, і гаряча вода напевно буде тепліша. Але ми не знаємо, коли це буде. І оце, що обіцянки. Але конкретно вони це не говорять», – мешканка будинку на вул. Вернадського Олександра Беновська.  

Вирішити це, за словами сихівчанки, не допомагають ані звернення мешканців на Гарячу лінію міста, ані дзвінки до «Львівтеплоенерго».

«Ми дзвонимо і на гарячу лінію, і в нашу бойлерну. Куди ми вже тільки не зверталися. Нам завжди обіцяють, що такого-то числа вже подадуть воду гарячу. Але нема», – обурюється  Олександра Беновська.

Від саботажу проєкту до погроз

Без відповідей залишаються і листи компанії «Екопавер». Ба більше, через спроби компанії вибороти справедливість, окремі працівники комунальної установи навіть погрожували підряднику фізичною розправою.

«Про всі ці проблемні питання ми повідомляли керівництво, міську раду. Ми просили допомоги. І після однієї з таких нарад, ми почали отримувати погрози. Про те, що це ще більше ускладнить процес, були навіть погрози фізичною розправою. Після однієї з таких робочих нарад один із керівників «Львівтеплоенерго» він, як в якісь 90-ті, схопив металеву трубу, ганявся за нами, кричав, щоб на нього не скаржились», – каже Сергій Мінжос.

«Один із цих керівників» – це заступник директора «Львівтеплоенерго» Сергій Клименко, який, власне, і відповідає у місті за новий проєкт від ЄБРР.

«Через неадекватну поведінку заступника голови «Львівтеплоенерго», який застосував певні насильницькі елементи щодо представників підрядних організацій, зривається проєкт. Але нема засудження його дій, немає адміністративних рішень, які би позбавили його можливості на час з’ясування обставин обіймати керівну посаду. Або взагалі мали би бути кадрові ротації, оскільки проєкт провалений», – коментує юрист Юрій Танасійчук.

Припускаємо, що жодних покарань як збоку місцевої влади, так і від правоохоронців Сергій Клименко не отримав через те, що має зв’язки у Генеральній прокуратурі України, де кілька років працювала його донька.

Хто такий Сергій Клименко

До Львова Сергій Клименко переїхав минулого року, коли отримав посаду у «Львівтеплоенерго». До того часу він працював у Києві та Миколаєві – був заступником міських голів, очолював ряд місцевих підприємств і займався бізнесом.

Зокрема заснував компанію «Приват-Інвест», де його партнерами були кілька депутатів Миколаївської міської ради від «Партії регіонів» та керівник місцевого відділення російського «Сбербанку». А з колишнім керівництвом Державної інспекції сільського господарства України часів Януковича чоловік створив у Києві фірму «Геліосбуд».

«Він не прийшов з якоїсь аналогічної посади в іншому місті, де були здобуті фантастичні результати і був би зміст переманювати висококваліфікованого  менеджера або висококваліфіковану команду менеджерів. Його призначення – це було таке якесь точкове рішення. Мені здається, воно більше мало на меті поставити «смотрящого», людину, яка може вчиняти певні дії, заборонені законом», – припускає юрист Юрій Танасійчук.

Свого часу Клименко очолював Миколаївський інформаційно-розрахунковий центр. Це приватна компанія, створена його ж підприємством, через яку проходили комунальні платежі. Іншими словами, це фірма-прокладка, яка неправомірно збирала кошти з містян. На сайті Миколаївської міської ради навіть з’явилася відповідна петиція про зміну системи оплати рахунків за комуналку.

«Договори укладені із комунальними підприємствами і лише вони можуть виставляти рахунки за свої послуги. Таким чином, «МІРЦ», як третя особа, неправомірно отримує приватну інформацію від комунальних підприємств, і ця інформація щомісяця друкується і публікується у відкритому вигляді, що надає до неї доступ будь-кому», – йдеться у петиції.

Сьогодні фірма, хоча й оформлена на інших людей, успішно продовжує працювати. Не дарма ж Клименко цілих 13 років був радником міського голови Миколаєва. Але як він опинився у Львові? Із цим питанням ми вирушили на комунальне підприємство «Львівтеплоенерго». Та застати чоловіка на робочому місці не вдалося, бо, як повідомив директор установи, його підопічний перебуває на лікарняному.

Тож «Змови» вирішили телефоном поспілкуватися із відповідальним за проект ІТП у Львові. Ось якою вона була:

• Не буде поки що ніяких коментарів, бо я ще погано себе почуваю, і, на жаль, робочі питання не дають насолодитися процесом виздоровлення, одужання. Тому вибачте, поки не… я не бачу ще. Вибачайте, будь ласка.
• А хтось з ваших заступників міг би з нами поспілкуватись?
• Та нема в мене заступників. У нас маленька група реалізації проєкту, і там ще тільки пару інженерів, тому. Це не та посада, де купа заступників .

 Ноздря, Клименко – фахівці з «освоєння» грошей

Імовірно, через те, що робоча група «Львівтеплоенерго», яка займається індивідуальними тепловими пунктами у Львові, невелика, такий же проєкт у Шевченківському районі міста передали до рук іншого ЛКП – «Зелене місто».

«Реалізацією цього проекту займалося ЛМКП «Львівтеплоенерго». Однак підприємство було перевантажене поточною роботою. Тому, щоб не загубити проєкт, ми прийняли управлінське рішення і, рішенням виконавчого комітету проєкт із встановлення ІТП у Шевченківському районі був переданий ЛКП «Зелене місто»», – заявив міський голова Львова Андрій Садовий.

Поки що реалізувати його не вдається. Адже учасники тендеру, що пропонують свої послуги, не відповідають критеріям, за якими ці роботи мають виконуватися.

 «Ці закупівлі, які проводились вже з бюджетним фінансуванням, на моїй пам’яті всі були невдалі. З одного боку був, якщо я не помиляюсь, шалений обсяг цих закупівель, завелика очікувана вартість. З іншого боку – не було, скажімо, достойних учасників, які би могли такий обсяг потягнути. Ми спілкувалися з «Львівтеплоенерго» при проведенні цих закупівель і ситуація була доволі безнадійна», – пригадує експерт з державних закупівель Мирослав Сімка.

Та вибір на користь ЛКП  «Зелене місто», схоже, зробили неспроста. За інформацією з конфіденційних джерел, саме колишній очільник цього підприємства Вадим Ноздря сприяв призначенню Сергія Клименка у «Львівтеплоенерго». Нагадаємо, що саме Ноздря раніше відповідав за проєкт будівництва львівського сміттєпереробного комплексу, який, до слова, так і не реалізували.

 «Ноздря… Це людина, яка взагалі чужа для Львова, взагалі не розумілася на тому, що робить. Але їм треба було освоїти кошти від ЄБРР. Цей кредит. Це базове освоєння коштів. Тобто це не означає, що гроші мали реально вкластися в діяльність. Їх треба було просто освоїти, «з’їсти». А потім вже як Бог дасть», – розповів керівник фракції «Свобода» в ЛМР Руслан Кошулинський.  

Тож не дивно, що у «Львівтеплоенерго» Клименко зайнявся саме освоєнням коштів ЄБРР. До слова, раніше Клименко очолював київське підприємство «ЛНК», що займається дегазацією сміттєвих полігонів, а заразом – відмиванням коштів та ухиленням від сплати податків. Про незаконну діяльність компанії часів Клименка свідчать дані із судового реєстру України.

Як працює схема

«Оці рішення, ухвалені судами щодо компанії «ЛНК» під час перебування директором пана Клименка, якраз і стосуються дослідження на предмет легалізації коштів з якихось певних проектів», – говорить Юрій Танасійчук.

За його словами, схожі схеми – доволі поширене явище у вітчизняному бізнесі. Втім, несуть за собою кримінальну відповідальність.

«Гроші, отримані в різний спосіб на рахунки юридичних осіб, певними схемами виводяться в готівку. І з головною юридичною особою на інші спеціально створені компанії проводиться перевід коштів, проводяться платіжки, де нібито в них закупляються, або нібито їм оплачуються за послуги, які ніколи не надавались. Або ж утворюється борг перед цими компаніями і таким чином занижується прибуток самих підприємств, з якого мав би бути сплачений податок на прибуток», – описав, як працює схема, Юрій Танасійчук.

Цікаво, що призначений на посаду у «Львівтеплоенерго» Сергій Клименко брав участь у конкурсному відборі іноземних підприємств, що подавалися на проект з будівництва сміттєпереробного заводу у Львові. Посадовець виконував обов’язки консультанта, і разом із колишнім заступником міського голови Геннадієм Васьківим, повпливав на дискваліфікацію вже обраних учасників і порадив зробити вибір на користь компанії, що продає свої послуги на майже 1,5 мільйони євро дорожче – польську компанію «Control Process S.A.».

Найцікавіше, що Клименко не мав права обіймати посаду у «Львівтеплоенерго», адже йшлося про відвертий конфлікт інтересів. Виявляється, його зять Станіслав Бабич є власником низки компаній, що працюють у тій же сфері. Зокрема, це «Сігма-Інжиніринг», яка надає свої послуги компаніям, що виробляють теплову енергію. Лише від однієї Трипільської ТЕС вона отримала замовлень на понад 23 млн. гривень. І, на думку, Юрія Танасійчука, це таки би мало стати предметом можливого кримінального провадження.

Цікаво, що ТОВ «Сігма-Інжиніринг» має спільний номер телефону із ГО «Фундація Старого Лева», що входить до фінансово-промислової групи «СофтСерв». Її засновниками є люди із найближчого оточення Андрія Садового. А власником номеру є львівський юрист Андрій Галишич, якого нерідко бачать у коридорах мерії.

Простими словами, проєкт зі встановлення індивідуальних теплових пунктів у Львові, а також участь у ньому Сергія Клименка, можна порівняти зі схемою, за якою зводять довгобуди – робота відтягується, а відповідальні за неї особи – збагачуються. При цьому, як в одному, так і в іншому випадку, людей для такої місії підбирають не випадкових.