2 листопада 1848 року під час “Весни народів” після обстрілу австрійською артилерією загорілася і була сильно зруйнована Львівська ратуша.
Про це йдеться у матеріалі “Еспресо Захід”.
Початок “Весни народів”
У XIX столітті Львів був частиною Австрійської імперії. Однак фактичну місцеву владу мали поляки. Через низку причин початок 1848 року характеризувався для всіх європейських країн одним слово – революція. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.
Революційні події докотилися і до Східної Галичини. Уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. Почала пробуджуватися національна свідомість західних українців, які стали вимагати своїх національних прав. Виникла Головна Руська Рада, яка стала першою суто українською організацією. Її діяльність зустріла відвертий опір з боку польської Центральної національної ради, яка домагалася, щоб українці виступали разом з поляками за польські інтереси.
10 липня 1848 р. почав роботу перший австрійський парламент. Із 383 послів Галичину представляли 96, у тому числі 39 від українців (27 селян, 9 священників, 3 світські особи). Українські посли в парламенті поставили вимогу про поділ Галичини, підкріплену 15 000 підписами.
Руйнування ратуші
Наприкінці жовтня атмосфера в у Львові ставала все напруженішою. Не минало й дня без сутичок між урядовими військами й польською національною гвардією. В інших великих містах повстанці вже зазнали поразки, тому австрійці вирішили не гаяти часу.
Кульмінацією революції у Львові стало повстання 1-2 листопада 1848 року, спричинене спробою австрійського гарнізону захопити в місті владу. На захист ідеалів революції виступив польський академічний легіон, у складі якого були й українські студенти. До нього приєдналися підрозділи національної гвардії, робітники та ремісники. Було споруджено 23 барикади. Увесь центр міста опинився в руках повстанців.
Зранку 2 листопада 1848 року центр міста обстріляли австрійською артилерією, ратуша була дуже пошкоджена пожежею. Провалився купол вежі й тим самим знищив годинник і дзвони. Втрачено 25 барельєфів-арабесок. Також сильного ушкодження зазнало приміщення університету та театр у колишньому костелі францисканців. Виникла велика пожежа у низці будівель на вулицях Вірменській і Театральній.
Близько першої години дня гармати австрійців замовкли і місто капітулювало.
Збитки було оцінено в мільйон гульденів. 3 листопада в місті оголосили надзвичайний стан. Загинуло близько 55 осіб і 75 було поранено. Втрати військових – 3 вбитих і 13 поранених. Після ліквідації повстання, з міста виселили декілька сотень неугодних людей.
Повстання продемонструвало готовність різних політичних сил відстоювати демократичний шлях суспільного розвитку, а його невдача стала для багатьох політиків наукою.
Довідково. Революції 1848-1849 років (відомі під назвою “Весна націй” і “Народна весна”) – низка революцій, що сталися в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв’язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року. Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав. Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Були охоплені близько 50 країн, революціонери не мали зв’язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно.