У Пустомитівській міській раді фракція «Голос» протягла проєкт, який знищить символічну Могилу борцям за Волю України.
Натомість, з’явиться пам’ятник архієпископу Володимирові Стернюку. Про це зазначає голова громадського комітету для вшанування пам’яті українських героїв Олександр Ворона.
“Символічні могили у Галичині, насипання яких ініційоване ОУН у 1930-х, – аналог Могил невідомого вояка у Франції та Німеччині, які масово споруджувались після Великої війни 1914-1918 років. Якщо ця Могила у Пустомитах була занедбана, то її слід було поставити на баланс міської ради та ініціювати її внесення до переліку пам’яток місцевого значення, забезпечивши належний догляд за нею комунальними службами”, – зазначає Олександр Ворона.
Владика Стернюк – один із борців за Волю України, містоблюститель глави Катакомбної Греко-Католицької Церкви, кількаразовий політв’язень окупаційного московсько-комуністичного режиму.
У дискусії щодо цього ганебного рішення один з його прихильників висловився, мовляв, “Все це буде встановлено і освячено в урочищі “Вир”,на місці старої церкви”. То ж чи не доцільніше було поставити пам’ятник переслідуваному московськими окупантами видатному діячеві переслідуваної московськими окупантами Церкви на місці знищеного московськими окупантами храму УГКЦ?
Однак, боюся, що ідея пам’ятника владиці Стернюку зазнає такої ж долі як і широко розрекламована свого часу ідея спорудження у Пустомитах пам’ятника видатному борцю за Волю – Василеві Кучабському.
І на останок. Нищення Могили борцям за Волю України у Пустомитах, встановлення монструозного “пам’ятника”-копроліта на площі Є. Маланюка у Львові, багаторічний спротив кліки Садового спорудженню Меморіала Героїв Небесної Сотні, нещодавнє ганебна імпреза винародовлених молодих мерзотників у День пам’яті жертв Голодомору – аж ніяк не окремі непов’язані ексцеси. Це наслідок тривалої розкладової роботи ворожих сил ззовні та зсередини України для нищення самої України. Що характерно, усі ці протиукраїнські акції здійснено та підтримано молодими недоукраїнцями, недогаличанами, недолюдьми.
Вина за це лежить як на владі, місцевій та центральній, так і на Школі та Церкві, на батьках, які допустили, що з їхніх чудових діточок (ніхто не народжується мерзотником) виросла отака потороч, зрештою – на цілому суспільстві, яке дало звести себе на манівці і яке протягом 10 років двічі на чолі Держави поставило підлих злодійкуватих ворожих аґентів.