Вперше всесвітньо відомий твір для хору прозвучав Києві у 1916 році. Він став символом різдвяних свят у всьому світі.

Всесвітньо відомий твір для хору “Щедрик” належить до тих, над якими Микола Леонтович (1877—1921) працював майже все життя. Першу її редакцію було написано до 1901–1902 рр., другу — у 1906—1908 рр., третю — 1914 р., четверту — 1916 р., п’яту — 1919 р.

Леонтович — майстер хорової музики, автор як оригінальних творів, так і понад 150 хорових обробок українських народних пісень.

Вперше “Щедрик” виконав хор Київського університету 1916 року. Тоді Микола Леонтович працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (згодом — інституті його імені). Він працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

“Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка … настільки “ажурна”, ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб”, – поділився своїми враженнями композитор Кирило Стеценко.

Після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія) та в Сполучених Штатах Америки у 1922 році, “Щедрик” став знаним  у всьому світі.

Ще більшої популярності ця різдвяна колядка здобула після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції “Щедрик”, його англомовна версія відома як “Дзвінка колядка, Колядка дзвонів” («Carol of the Bells»).

Якщо вірити Spotify, то найпопулярнішим українським композитором початку ХХ століття є Микола Леонтович. Його музику за останній місяць слухали понад 120 тисяч разів.

В Україні ім’я Леонтовича завжди було відомим. Але до недавнього часу замовчували обставини його смерті.

22 січня 1921 року до хати батьків Леонтовича прийшов чоловік, показав посвідчення співробітника ВЧК і попросив заночувати. Уночі чекіст застрелив Леонтовича з гвинтівки, поки той спав.