Це передбачено планом іноземних військових операцій на 2024 рік, схваленим чеським Сенатом 10 серпня, передає Укрінформ.
«У рамках посилення оборони східного кордону Організації Північноатлантичного договору розміщати в Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Словаччині та Угорщині контингент загальною чисельністю до 1200 осіб на період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2024 р», – йдеться у документі.
Окрім того, республіка спрямує до Сил швидкого реагування НАТО контингент загальною чисельністю до 500 осіб на період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року та загальною чисельністю до 600 осіб на період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 р.; до Бойової групи Європейського Союзу – загальною чисельністю до 650 осіб на період з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року; до Системи готовності до миротворчих операцій ООН – загальною чисельністю до 80 осіб на період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2024 року.
Також по кілька осіб Чехія направляє в міжнародні миротворчі місії KFOR, «Алтея» (в Боснії та Герцеговині), EUNAVFOR MED Irini, ООН МІНУСМА, UNDOF тощо.
У документі поряд з цим зазначається, що захистом «дипломатичних інтересів Чеської Республіки в Україні» будуть займатися до 20 співробітників Міноборони.
План передбачає можливість короткострокового перебування на території Чехії до 800 солдатів з інших країн НАТО з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року.
Міністр оборони Яна Чернохова запевнила сенаторів, що це жодним чином не означає наявності мандату на їхню постійну присутність або створення іноземних баз на чеській території.
До слова, того ж дня Сенат ратифікував рішення про прийняття до НАТО Швеції та Фінляндії.