Станція “Академік Вернадський” давно стала представництвом України в сучасній світовій науці. Її фінансування – це робота із найрозвиненішими країнами світу, а не підрахунок пінгвінів
Він зазначає, що цю підтримку і кошти, які Україна отримує і витрачає на підтримання життєдіяльності української антарктичної станції та багатьох наукових напрямків, не можливо просто взяти та конвертувати у дрони чи щось інше мілітарного спрямування.
“Якщо припиниться фінансування станції, це буде одним із сигналів, що зникає культурний та інтелектуальний потенціал України, що вона поступово втрачає своє представництво у світі. Уявіть собі, це як закриваються раптом українські консульства та осередки”, – додає науковець.
Окрім того, беручи під своє керування станцію у 1996 році, Україна зобов’язалася продовжувати ті дослідження, які розпочали ще британці у 1950-х роках. Частина тих досліджень, зокрема щодо різноманітних метеорологічних явищ, тривають і сьогодні. Це одні із найстаріших досліджень в Антарктиці в цілому.
“Глобально станція “Академік Вернадський” і українська антарктична наука – це є представництво України в сучасній світовій науці. І всього 30 країн у світі мають антарктичну станцію, технології, можливість досліджувати не лише ті процеси, які відбуваються в Антарктиці, але й ті, які відбуваються всередині планети, в космосі, на континентах, у Світовому океані. І це є участь України і українських вчених в багатьох наукових дослідженнях, сучасних наукових проєктах разом із найрозвиненішими країнами світу. Зокрема із Великою Британією, Сполученими Штатами Америки, Новою Зеландією, багатьма європейськими країнами. Це як наше наукове консульство, – розповідає полярник. – Воно не може бути дешевим, але це і є ті
Як розповідає Сергій Глотов, ще в 90-х роках після розпаду Радянського Союзу сама Україна і невеличка група ентузіастів боролися за те, щоб саме наша країна отримала цю станцію.
Тоді Україна забезпечувала майже всю інфраструктуру радянських станцій і значну частину більшості полярних експедицій також складали українці.
“Одразу після розпаду ми не отримали жодної із тих станцій, – підкреслює науковець. – Натомість нам таки пощастило її отримати від Великої Британії. Ми отримали станцію в найскладніші роки, втримали її і втримали цю всю полярну науку й інфраструктуру. А тепер наша країна переживає ще складніші випробування, війну, агресію неадекватного сусіда, який на нас нападає, руйнує нашу інфраструктуру. Але за майже 30 років роботи станції українські науковці, антарктичний центр уже напрацювали зв’язки, співпрацюють із багатьма країнами світу, які тепер нам допомагають”.
Національний антарктичний науковий центр відреагував на звинувачення у нібито розтраті державних коштів, виділених на діяльність полярників української станції “Академік Вернадський” в Антарктиді.
Там наголосили, що заяви про те, що “Україна витрачає мільйони на пінгвінів замість дронів” та “Антарктичну програму треба зупинити на час війни” є маніпулятивними.
У НАНЦ пояснили, що вони не можуть спрямувати кошти з антарктичних досліджень на закупівлю дронів або інші військові потреби, оскільки антарктична наукова програма фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена винятково на гуманітарні видатки.
Крім того, ці кошти виділяють міжнародні партнери, які ставлять умову витрати допомоги лише на цивільні потреби.
Міністр освіти й науки України Оксен Лісовий також став на захист полярників, заявивши, що РФ почала проти них справжнісіньку інформаційну атаку.
“Передусім нагадаю, що 24 полярники сьогодні продовжують захищати Україну. Нашу свободу і незалежність. Наші цінності. І в цій парадигмі цінностей освіта і наука точно посідають не останнє місце”, – написав він у Facebook.
Лісовий назвав підтримку антарктичної програми стратегічним питанням. На його переконання, попри виклики війни Україна мусить шукати способи розвивати науку.
