В Кугаєві розпочалась реставрація дерев’яної церкви 17 століття, яка перебуває в аварійному стані. Для цього в обласному бюджеті передбачили 1,6 млн гривень цьогоріч.
Про це повідомила пресслужба Львівської ОВА.
Церква Богоявлення Господнього в Кугаєві є пам’яткою архітектури національного значення, що датується 1693 роком. Кілька разів її ремонтувала громада села власними зусиллями. Так, у 1989 році тут з’явилися розписи стін, виконані сільськими майстрами. Проте, після того, як у 1990-2000 роках в Кугаєві збудували нову, муровану, церкву, богослужіння у дерев’яній святині припинились.
Найбільша цінність пам’ятки – іконостас 18 століття. Його ікони дослідники датують 1702-1806 роками. У 2021 році цей іконостас демонтували і перенесли в Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, через аварійний стан самої церкви.
«Наразі церкву відкрили і поставили тимчасове накриття. Це дало можливість убезпечити дерев’яні конструкції від замокання, визначити найбільш уражену деревину та полегшити хід реставраційних робіт. Найбільший виклик, який стоїть сьогодні перед реставраторами, — це заміна дерев’яних дубових підвалин храму», — розповіла директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.
Головний архітектор проєкту Микола Гайда та представники підрядної організації проговорили корпус першочергових заходів та ще раз оцінили стан будівлі.
«Роботи тут здійснюватиме ТДВ «Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління «Львів-реставрація». На реставрацію церкви Богоявлення Господнього в Кугаєві цьогоріч в обласному бюджеті виділили 1,6 млн гривень. Повністю роботи планують завершити наступного року. Збережемо церковні архітектурні памʼятки!», – зазначив заступник начальника Львівської ОВА Юрій Бучко.
Нагадаємо, у 2012 році з метою порятунку храму була започаткована ініціатива «Врятувати церкву в Кугаєві», що згуртувала багатьох пам’яткоохоронців навколо спільної мети. Співтворцем ініціативи є голова ЛОО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» Андрій Салюк.
