Театр львівського режисера Романа Віктюка у Москві остаточно перейменували у “Театр-сцена Мельников” за наказом художнього керівника. Тепер там планують прибрати усі спектаклі, які він ставив, та знищити всі згадки про нього, розповів учень Віктюка, актор Дмитро Голубєв.

Про це повідомило УП.Життя.

Художній керівник театру Костянтин Богомолов на сайті установи заявив, що театр перейменують на честь архітектора будівлі – Костянтина Мельникова. Новий задум тепер полягатиме у поверненні “традиції російського драматичного мистецтва в усьому різноманітті його проявів – від психологічних до формотворчих”.

“Що буде з роботами Романа Віктюка та його учнів? Ми оберігатимемо ті з них, що не втрачають естетичної енергії; ми збережемо на сайті розділ про творчість Віктюка, про його вистави; ми підтримуватимемо пам’ять про режисера, організовуючи ювілейні заходи та лекції. Ми вийшли з ініціативою відкрити на будівлі театру пам’ятну дошку“, – повідомив Богомолов.

Втім, Дмитро Голубєв розповідає, що з репертуару до початку осені змінуть з показів виставу “Служниці”, вже прибрали постановки “Останнє кохання Дон Жуана”, “Незрівнянна!”, “Ілюзії кохання”, “Кіт у чоботях” і “Маскарад Маркіза де Сада”.

Кадр з вистави “Служниці” Романа Віктюка

Виставу “Федра” переробить новий художній керівник, після чого її покажуть в оновленій редакції. Також зняли роботи інших режисерів театру, що працювали з Віктюком: “Венеціанка” Ігоря Неведрова і “Лакейські ігри” Олександра Карпушина.

“Костянтин Богомолов сказав, що переглядатиме інші вистави й ухвалюватиме рішення щодо зняття або повернення до репертуару. Відео, фотографії про Віктюка прибрано із соцмереж театру, заборонені пости про нього, повністю зачищено соцмережі, закрито ютуб-канал. Відбуваються кадрові зміни, звільнення, призначаються нові люди“, – наголосив Голубєв.

Натомість інший учень Віктюка, український режисер Євген Лавренчук в коментарі УП.Культура поділився, що після його смерті у 2020 році помер і його ідейний спадок. Особливо після масованих обстрілів по лікарнях та цивільних об’єктах, Лавренчуку не шкода росіян, які почали бити на сполох після перейменування театру.

“Віктюк помер – і слава Богу, що він це зробив. Це не цинізм, адже в цьому ми сходимося з його родиною. Він тримав в самому серці ворога театр з проукраїнською, навіть русофобською позицією, хоча думали, що він жартує. Але всі, хто з ним працював усе розумів. Він свідомо дистанціювався від росіян“, – додав Лавренчук.

Як розповів режисер, після смерті Віктюка команда пробувала наслідувати режисера, але їм не вдавалося, згодом почалося повномасштабне вторгнення: “Кульмінацією абсурду і карикатури стало те, що з театру зробили військкомат. Замість того, щоб хвилюватися за війну, артисти жалілися на те, що їм не дозволяють проводити вистави як раніше“.

Хто такий Роман Віктюк

Режисер, народний артист Росії та України Роман Віктюк народився у Львові. Після навчання в Московському інституті театрального мистецтва повернувся до рідного міста й почав працювати в театрі юного глядача, проте згодом був змушений переїхати.

Віктюк використовував прийоми авангардного та експериментального театру, його театр часто називали епатажним

Віктюк працював у Твері, Одесі, Києві, Таллінні, Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві й за своє життя він поставив понад 250 вистав. Багато з них вважалися епатажними, особливо його легендарна постановка “Служниці” за п’єсою абсурдиста Жана Жене.

Віктюк мав проукраїнські погляди: в 2006 році розповів, що в радянський період не ставив вистав, що “обслуговували систему”, підтримував Помаранчеву революцію. У 2014 році закликав жителів Донецької області вимкнути телевізори й прислухатись, що відбувається в реальності. Тим, хто не вважав себе українцями, рекомендував лишити країну в спокої.

Помер Роман Віктюк у 2020 році від інсульту, спричиненого коронавірусом. Прощалися з режисером в Москві, в його ж театрі. Друга частина церемонії прощання відбулась вже в Першому театрі Львова, а поховали його на Личаківському кладовищі поряд з родиною.