“У понеділок тисячі людей увірвалися усередину “Ганобхабану”, резиденції прем’єр-міністра.

Наразі неясно, хто очолює державу. Як передає кореспондент ВВС, командувач армії спілкується з лідерами політичних партій і найближчим часом має намір провести пресконференцію.

У неділю щонайменше 90 людей загинули у сутичках між поліцією та учасниками акцій протесту, які вимагали відставки Шейх Хасіни.

Серед загиблих – 13 поліцейських. Вони були вбиті під час нападу на поліцейську дільницю в місті Сіраджгандж за 100 км на північ від столиці країни Дакки.

Студентські протести з вимогою скасувати систему квот на роботу у держслужбі розпочалися у липні. За цей час загинуло вже близько 300 людей.

У Дацці поліція застосувала сльозогінний газ та гумові кулі для розгону мітингувальників, а прем’єрка розпорядилася відключити мобільний інтернет у країні.

Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк закликав владу Бангладеш зупинити насильство.

Він також висловив стурбованість з приводу масової ходи, яка запланована у Дацці на понеділок, і попередив про ризик подальшої ескалації.

“Уряд повинен припинити переслідування тих, хто мирно бере участь у протестному русі, негайно звільнити затриманих, відновити повний доступ до інтернету та створити умови для конструктивного діалогу”, – заявив він.

Протести стали найбільшим викликом для прем’єр-міністерки Шейх Хасіни з моменту її першого обрання в січні 2009 року.

За 15 років її правління Бангладеш стала однією з найбільш швидкозростаючих економік у регіоні, випередивши навіть Індію.

Водночас зростало занепокоєння, що Хасіна стає дедалі більш автократичною, і що економічного успіху досягають ціною утисків демократії та прав людини.

Критики стверджують, що правління Хасіни характеризували репресивні авторитарні заходи проти її політичних опонентів, недоброзичливців і ЗМІ.

Основна опозиційна націоналістична партія Бангладеш (BNP) бойкотувала вибори в 2014 і 2024 роках, заявивши, що вільні та чесні вибори під керівництвом Хасіни були неможливими.

Сама Хасіна завжди відкидала такі твердження.

Протести розпочалися після того, як у країні відновили квоти на державні посади для рідних ветеранів війни.

Третина робочих місць у державному секторі була зарезервована для родичів ветеранів, які воювали за незалежність країни від Пакистану в 1971 році.

Система квот існувала до 2018 року, коли уряд вирішив її скасувати. Але минулого місяця суд нижчої інстанції відновив квоти.

Це рішення викликало масові протести по всій країні. Через це уряд пішов на жорсткі репресії – ввів комендантську годину та почав блокувати інтернет та зв’язок.

Протести у Бангладеш назрівали давно. Ця країна є однією з найбільш швидкозростаючих економік у світі, але експерти зазначають, що це не призвело до збільшення кількості робочих місць для випускників університетів.

За їхніми оцінками, близько 18 мільйонів молодих бангладешців шукають роботу. Випускники університетів стикаються з вищим рівнем безробіття, ніж їхні менш освічені однолітки.

Згодом Верховний суд скасував квоти і постановив, що 93% працівників у державному секторі мають приймати на роботу за заслугами, і тільки 5% посад можуть бути зарезервовані для членів сімей ветеранів війни за незалежність країни. Однак уряд одразу не відреагував на це рішення.

У посольстві України в Республіці Індія розповіли ВВС Україна щодо ситуації з українцями у Бангладеш.

“За наявною в Посольстві інформацією, в Бангладеш зараз перебуває 64 громадяни України, включно з членами екіпажів та обслуговуючого персоналу української авіакомпанії SkyUp, яка після повномасштабного російського вторгнення у партнерстві з бангладешською US-Bangla Airlines виконує регулярні рейси в регіоні”, – йдеться у заяві.

Станом на цей час звернень від громадян України щодо необхідності евакуації не надходило, кажуть дипломати. Але повітряне та залізничне сполучення наразі призупинене.

“Посольство в черговому режимі перебуває на постійному зв’язку з громадянами та керівництвом авіакомпанії”.