30 серпня, у п’ятницю, о 16.00 год біля пам’ятника Т.Г.Шевченку вчергове відбудеться акція «Звільнити всіх!». Її організатором є маловідома ГО «Країна – це ми». Як зазначає її голова Аліна Власенко, метою цієї акції є підтримка родин військовополонених та безвісти зниклих.
Відверто кажучи, не розумію, як можна підтримати родини військових мітингом в центрі Львова у робочий час. Найкраща їх підтримка – це скопати город згорьованій матері чи закупити продукти дружині полоненого, позайматися додатковими уроками з дітьми безвісти зниклого чи придбати ліки їх родичам, знайти лікаря, психолога, спонсора, підрихтувати будинок одиноких батьків солдата. От це реальна, щира і християнська підтримка. Бо все інше виглядає піаром на крові й горі родин військовополонених та безвісти зниклих.
До кого звернені посили мітингувальників? Чи влада проти звільнення полонених? Чи українські спецслужби не роблять непростої роботи, щоб витягти з полону солдатів та офіцерів? Така робота вимагає спокою, виваженості, часу та інформаційної гігієни. Бо піар на цьому вигідний лише нашим ворогам. Окремі ура-патріоти тут чітко лиють воду на млин російської пропаганди. В Московії залюбки показують усі ці мітинги, твердячи своїм обивателям, що от в Україні братній народ виступає проти війни. В деталі ніхто не вдається… Ви уявляєте, щоби в Лондоні часу другої світової війни англійці виходили на пікети проти свого уряду з гаслами «Звільніть наших полонених з гітлерівських концтаборів». А британців у німецькому полоні було 170 тис! Щонайменше таких осіб назвали б людьми несповна розуму й колаборантами. А у нас нині – «разгул псевдодемократії».
Подібна акція відбулась у Львові 23 серпня. Біля пам’ятника Т.Г.Шевченку виступили батьки та родичі військовополонених ЗСУ, які намагались привернути увагу влади до існуючої проблеми із вимогою негайного звільнення полонених. Так ніби влада не знає про цю проблему і не сприяла звільненню вже тисяч українських вояків з московського полону. Люди тримали плакати «Полон вбиває», «Врятуйте наших хлопців», «Поверніть героїв», а опісля акції на пр. Свободи пішою ходою вирушили до Львівської обласної військової адміністрації, де продовжили захід. Вигуки «Ганьба!» на адресу ЛОВА мали б на думку організаторів цієї акції привернути увагу до «бездіяльності» військової адміністрації в частині вирішення питання щодо звільнення наших військових з російського полону. Але чомусь ніхто не задав собі запитання, що вирішення даної проблеми не в компетенції ЛОВА. Ну не сяде Козицький в голубий вертоліт і не полетить в Московію визволяти українських полонених. З таким же успіхом можна висловити претензії і до львівських нардепів: вони ж мають дипломатичний імунітет, то могли б організовано поїхати до росії і викупити наших воїнів з неволі. Не бідні ж вони люди. До речі, за сприяння ЛОДА ось уже кілька років існує Центр з розшуку безвісти пропалих та полонених. І його працівники роблять титанічну роботу. Але не піаряться на цьому.
23 серпня на віче біля пам’ятника Т.Г.Шевченку під час акції «Врятуй з Полону! Не мовчи!» були присутні народна депутатка України від політичної партії «Європейська Солідарність» Софія Федина, депутати від фракції ПП «ЄС» у Львівській міській раді на чолі з її керівником Петром Адамиком, керівник секретаріату Львівського обласного осередку ПП «ЄС» Богдан Юрків, керівник комунального підприємства Львівської обласної ради, член ПП «ЄС» Музика Петро-Василь, керівник Львівської районної ради, член ПП «ЄС» Андрій Сулима, заступник керівника секретаріату ПП «ЄС» Богдан Фенечок, заступник керівника секретаріату та керівник ГО «Об’єднання побратимів по зброї», член ПП «ЄС» Юрій Максимів та багато інших партійних активістів-«порошенківців». Склалось враження, що важливу і благородну тему визволення наших полонених осідлала єдина політична сила, лідер якої запам’ятався однією милою фразою у розмові з диктатором Путіним: «Жму руку! Абнімаю!».
Прикро, але усе це виглядає диким піаром на крові військовополонених. Так і хочеться крикнути: «Агов, панове-патріоти. По своїм б’єте. До виборчої кампанії ще далеко. Спочатку треба зупинити і розбити ворога. А українсько-українські політичні війни розпочнемо після перемоги України».
Андрій БОЛКУН, військовослужбовець ЗСУ
