“Слова глави міністерства закордонних справ України Дмитра Кулеби, які він мовив у четвер, 29 серпня, у Польщі під час конференції «Кампус Польща Майбутнього» (Campus Poland of the Future), і які спричинили скандал серед певних кіл, матиме внутрішньо-польський характер. Ситуація, що склалася, не додає гармонії українсько-польським відносинам і буде використана також проти України”.
Таку думку в коментарі ЗІФу висловив професор Львівського національного університету імені Івана Франка та Варшавського університету, доктор історичних наук Богдан Гудь.
– Наша дипломатія здійснила черговий, скажімо так, не надто вдалий крок до «порозуміння» з поляками – мало було виступу Президента в Організації об’єднаних націй (Володимир Зеленський тоді дорікнув Варшаві забороною експорту українського зерна, – ред.). Потім відбулася чергова зустріч президентів (Польщі та України, – ред.), ніби все налагодилося. І тут невдалі слова нашого міністра закордонних справ. Я розумію, що можливо він міг обмовитися і англійською мовою вжив не ті слова. Він сказав «українські землі», наскільки я знаю, про виселення з українських земель. Доречніше було би з етнічних українських земель – це було би щось рівнозначне до того, що поляки називають Кресами. Або колишніх українських земель, етнічних українських земель у складі чи на теренах Польщі чи Речі Посполитої, – каже співрозмовник ЗІФу.
На думку Богдана Гудя, слова Дмитра Кулеби не є катастрофічною заявою. І все залежить від того, хто і як їх трактує. Опоненти сучасної влади у Польщі, бо власне Дмитро Кулеба був гостем міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, якого опозиція просто ненавидить, використали це у своїх цілях. Тож необережні слова українського дипломата використають, передовсім проти чинної влади Польщі.
– Цей скандал матиме внутрішньо-політичний характер, тобто внутрішньо-польський. Але, так чи інакше, це не додає, скажімо так, гармонії українсько-польським відносинам, тому що це буде використане і проти України.
Тим більше, коли йшлося про ексгумацію (жертв «Волинської трагедії», – ред,), про можливість її відновлення, то, на мою думку, глава українського МЗС мав сказати, як Київ підходить до питання ексгумації, а не згадувати акцію «Вісла».
Тим паче, що певні процеси, які відбуваються зараз у Польщі, є позитивними в цьому сенсі. Наприклад, рішення Варшавського суду, що змушує ІПН (Інститут національної пам’яті, – ред.) далі продовжувати роботу в цьому напрямку як щодо злочину польського комуністичного режиму.
Польський Сенат, ще в 1991-го року засудив акцію «Вісла». І зараз суд прийняв позитивне для нас рішення щодо цієї акції.
Також з’явилося декілька книжок відомих польських істориків про акцію «Вісла». Зокрема Ґжеґожа Мотики, де показано це як комуністичний злочин.
Тож, повторюся, панові Кулебі варто було триматися відповіді на питання про ексгумацію, а не прив’язувати до неї акцію «Вісла», бо це ні пришити, ні пришпилити.
Але вийшло те, що вийшло. І в черговий раз польська сторона нам закидатиме, що ми невдячні та не цінуємо того, що для нас було зроблено в перший період війни. А зроблено дійсно дуже багато.
Щодо «серйозності» дипломатичного скандалу, то у четвер, 29 серпня, реакції офіційного Києва за гарячими слідами не було, зауважує Богдан Гудь. Тому, на думку професора, це засвідчує, що українська влада або не надає цьому ніякого значення, або не збирається реагувати, сподіваючись, що, як завжди, якось минеться.
– Зважаючи на ті процеси, що відбуваються в українській дипломатичній службі із призначенням висококваліфікованих послів на посади і так далі, побоююся, що відповідної реакції не буде, бо це ж треба вибачитися. А краще зробити вигляд, що нічого не сталося, так і мало бути. Мовляв, сказав, то й сказав.
Мене вчора (29 серпня, – ред.) впливові представники польського політичного істеблішменту з опозиції запевнили, що це є проблемою внутрішньополітичною і великої шкоди для України не буде з цього. Радше буде використано у боротьбі між владою і опозицією. А як воно буде – час покаже.
На мою думку, нічого страшного не відбулося. Хоча певні особи почали одразу говорити про територіальні претензії України. Це взагалі смішно. Але попри це для людей, які хочуть це почути, вони це почують, що Україна заявляє територіальні претензії. Так що слово – не горобець, вилетіло – не спіймаєш. І тут наш перший дипломат мав розуміти, куди він їде, що це за осередок, плюс ще там якийсь скандал був, пов’язаний із виконанням якоїсь не дуже пристойної пісеньки. Словом, дипломати повинні розуміти, що вони є, як кажуть поляки, цілий час на цельніку, розумієте? І тому робити такі речі не варто, скажімо так.
Зрештою, і російська пропаганда відреагувала на скандал і підливатиме оливи до вогню. Як і польська «п’ята колона», яка на утриманні російської пропагандистської машини. І використовуватиме це у виборах президента, що наближаються (заплановані на травень 2025 року, – ред.), щоби провести кандидатуру, опозиційну до правлячої коаліції.
Хоча і в правлячій коаліції Польське стронніцтво людове (Польська селянська партія, Polskie Stronnictwo Ludowe, – ред.) займає дуже радикальні позиції щодо України.
І власне PSL, віцемаршалек Сейму Пйотр Зґожельський дуже негарно говорять про Україну, українців, прив’язуючи, звичайно, все це до «Волинської різанини» 1943 року.
Щодо представників «п’ятої колони», то про них співрозмовник ЗІФу говорить з певними умовностями. Такими можна вважати Анджея Запаловського, Влодзімєж Осадчий – це люди, які виглядають радикальними польськими націоналістами, але фактично вони говорять те саме, що вигідно Москві. Тому можемо умовно їх називати «п’ятою московською колонною».
Але якщо йдеться про конкретні організації, то в інтернеті багато можна знайти інформації, кого фінансували – до прикладу, партія «Зґода» з центром у Перемишлі. Доказано, що ці структури фактично фінансують з Москви.
Проте польська влада дуже слабенько реагує на ситуацію. Хоча у країні є спеціальні дослідження від небайдужих людей, активістів, які спеціально займаються питанням виявленням осіб, що діють в інтересах Москви й отримують звідти фінансування.
– Грошові потоки можна простежити, як і зв’язки тих людей, які їздили і в окупований Крим, і до Москви, та запитати: «Хлопці, а що ви там робили?». Але, бачите, ці люди значною мірою пов’язані із так званими «кресовими середовищами», які є дуже гучними, активними, особливо перед виборами.
Богдан Гудь пригадав свою розмову із представником польського Сейму, який показував фотографії протестувальників під Сеймом з організацій, фінансованих кремлем. За запитання українського професора, чому польська влада не розслідує ці випадки та не карає таких людей, відповідь співрозмовника ошелешила: «На виборах важливий кожен голос».
P.S. У п’ятницю, в міністерстві закордонних справ України прокоментували Польській агенції пресовій (PAP) слова свого очільника Дмитра Кулеби, повідомляє Do rzeczy.
«Ми шкодуємо, що деякі сили, які не зацікавлені у дружніх українсько-польських відносинах, намагаються поставити слова міністра в контекст нібито територіальних претензій, яких міністр закордонних справ України ніколи не висловлював і не міг висловлювати», – йдеться у тексті.
У повідомленні сказано, що «відповідаючи на запитання одного з учасників молодіжного форуму в Ольштині, міністр закордонних справ України розповів про тисячі українців, які внаслідок злочинів комуністичного режиму – операції «Вісла» були примусово переселені з теренів Польщі, де вони жили згуртованою громадою».
«У цьому дусі слід розуміти його слова про «українські території» (в англійському оригіналі «Ukrainian territories») – тобто території Польщі, де українці історично проживали згуртованою спільнотою», – пояснює міністерство закордонних справ України.
Головне фото – Дмитро Кулеба під час конференції в Ольштині / PAP, Tomasz Waszczuk
