“Еспресо.Захід” розповість про історію Нового Світу у Львові, які там є історичні будівлі та скільки з них зазнали руйнувань через російську атаку 4 вересня по Львову.
Історія виникнення й розбудови Нового Світу
Вілла Юзефи Франц на вул. Коновальця. Фото: mylviv.city
Теперішній Франківський район Львова, що нині є одним із центральних у місті, почав формуватися ще в XVIII-XIX століттях. Початково ця територія була околицею Львова, її використовували переважно для сільськогосподарських потреб і тут було декілька малих сіл, як-от Кульпарків і На Байках. З часом, у зв’язку з розширенням міста і збільшенням населення, розпочалася поступова забудова цієї частини та перетворення прилеглих сіл на місто Львів.
У XIX столітті, коли Львів перебував під владою Австро-Угорщини, розпочалася активна розбудова району. Це було в період економічного підйому, коли в місті з’являлися нові промислові підприємства, торгові заклади, а також відбувалося активне будівництво житлових і громадських будівель, з’явилися нові дороги й вулиці, а в кінці століття – трамвайна колія.
Наприкінці XIX століття цей район був місцем із найдорожчою нерухомістю у Львові. У 1890-х роках його східну частину почали освоювати архітектори професор Юліан Захаревич та професор Іван Левинський, які створили тут один із найкрасивіших куточків міста, відомий тривалий час під назвою Кастелівка. До сьогодні збереглися вуличне планування та комунікації, розроблені цими відомими архітекторами. На початку XX століття будівельна фірма Івана Левинського побудувала тут 50 зручних і красивих будинків.
Архітектура Нового Світу є однією з його найвизначніших рис. Багато вілл збереглися до наших днів і є зразками високої архітектурної майстерності. Вони відображають різні епохи та тенденції в архітектурі. Характерними рисами цих будинків є витончена ліпнина, декоративні елементи, арки, колони та різьблення. Деякі з вілл також мають елементи стилю артдеко, що додає району особливого шарму.
Які кам’яниці постраждали через ворожу атаку
Фото: Офіс президента
У результаті російської атаки вранці 4 вересня у Львові загалом постраждало 188 будівель. 20 із них у критичному стані. Не всі з них – це давні австрійські кам’яниці, лише декілька, більшість – новіша радянська забудова та вже сучасні житлові комплекси.
Фото: Львівська ОВА
Як повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький, через атаку у Львові пошкоджені щонайменше сім пам’яток архітектури місцевого значення.
“Зокрема на вулицях Коновальця та Кокорудза. Усі будинки розташовані в історичному ареалі та буферній зоні ЮНЕСКО. Вони є у державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Комісія з представників органів охорони культурної спадщини міста та області почне працювати на обʼєктах і складати акти обстеження, щойно екстрені служби нададуть туди доступ”, – написав Козицький.
Міський голова Львова Андрій Садовий закликав бізнес допомогти відновити пошкоджені будинки та взяти їх під свою опіку.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск написав у Х, що Польща готова допомогти Львову відбудувати історичні кам’яниці.
Фото: Офіс президента
З опублікованих фото й відео можна побачити, що руйнувань зазнала кам’яниця на вул. Коновальця, 44. Постраждав дах будівлі та стіни всередині. Цей будинок споруджений у 1911-1912 роках для скарбового радника Людвіка Гірша за проєктом Івана Багенського. Будинок виконаний у стилі пізнього модерну, внесений до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.
Також руйнувань зазнав будинок на вул. Євгена Коновальця, 47, де зараз діє обласний Центр спортивної медицини і реабілітації.
Фото: Львівська ОВА
“Вибиті понад 70 вікон. Від ударної хвилі повиносило рами. У шести кабінетах впала стеля. Відірвані батареї. Понищені компʼютери та медична апаратура”, – кажуть у ЛОВА.
Ця будівля особливо цінна, її ще називають віллою Юзефи Франц і вона є памʼяткою архітектури місцевого значення. Вілла збудована у 1893 році в стилі необароко за проєктом Яна Перося для Юзефи Франц – вдови Йосифа Франца (одного з братів Франців – власників гіпсових кар’єрів та фабрики гіпсу). У власності гіпсових королів вілла пробула до 1939 року, коли була націоналізована. Відтоді й донині тут міститься медичний заклад.
Ця будівля оригінально й неповторно виглядає, бо рясно декорована необароковими елементами. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Будинок оточує невеликий і затишний сад. Вілла є яскравим прикладом палацової архітектури XIX століття. Коли у Львові знімають фільми, дуже часто саме її використовують для зйомок, адже вона має особливу атмосферу кінця ХІХ і початку ХХ століть.
На вул. Братів Міхновських сильно постраждали будинки №40 та №38. Вони не є пам’ятками архітектури, вірогідно, збудовані вже за часів радянської окупації.
Фото: Львівська ОВА
Також часткових руйнувань зазнали сусідні будівлі довкола згаданих. Окрім того, багато вибитих вікон та пошкоджені дахи й стіни від осколків у будинках в районі вулиць Коновальця, Братів Міхновських, Мельника, Кокорудза та Антоновича. Відомо про 3,2 тис. вибитих вікон у Франківському та Залізничному районах Львова.
Фото: Львівська ОВА
Ракетна атака на Львів 4 вересня
Фото: Львівська ОВА
У середу, 4 вересня, у результаті масованої атаки ракетами та “шахедами” у Львові пошкоджено десятки будинків, кількість загиблих зросла до семи осіб.
Міська й обласна рада виділять для Львова з резервного фонду по 30 млн грн на ліквідацію наслідків російського обстрілу.
