У Постійній палаті третейського суду (ППТС) в Гаазі в понеділок, 23 вересня, відкрилися слухання за позовом України проти Росії у сфері морського права. Вони присвячені суті справи і решті питань юрисдикції та прийнятності в ініційованій Києвом вісім років тому суперечці про права прибережних держав у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці.

Повідомила DW.

Відкритими для широкого загалу були тільки вступна частина і заяви сторін.

Першим виступав від імені України посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич, який вказав на наміри Києва домогтися дотримання Росією закладених у Конвенції ООН з морського права принципів свободи судноплавства, права на транзитний прохід, захисту довкілля і підводної культурної спадщини.

На думку позивача, Російська Федерація вирішила не дотримуватися цих основоположних принципів: “Україна тут для того, щоб довести численні порушення Росією морського права і продемонструвати, що Росія не вільна його переписувати”.

Посилаючись на події останніх років, від незаконної анексії Криму до депортації понад тисяч українських дітей і масованих ударів по українських цивільних об’єктах після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Кориневич наголосив, що РФ у принципі “зневажає міжнародне право, намагаючись повернутися до часів СРСР, а до цього – Російської імперії”.

“Чи може одна країна в односторонньому порядку вивести велику водойму, ціле море, з-під правового режиму, встановленого Морською конвенцією? Цього тижня Україна продемонструє, що відповідь на це питання може бути тільки негативною”, – сказав він.

За словами Кориневича, Росія вважає Керченську протоку, Азовське море і, можливо, навіть частину Чорного моря своїми власними водами і “хоче, щоб ці води розглядалися як частина її імперії XXI століття”.

Ішлося також про незаконно збудований через Керченську протоку Кримський міст, висота якого “нижча, ніж у будь-якого мосту, зведеного або навіть запропонованого в наш час через міжнародну протоку”. Таким чином, міст не тільки перешкоджає міжнародному судноплавству і транзиту, впускаючи лише невеликі російські річкові судна, а й слугує маршрутом для безперервних постачань зброї і боєприпасів на Кримський півострів під час незаконної агресії проти України, вказав представник Києва.

“Міст незаконний, і його необхідно демонтувати”, – заявив Кориневич, додавши, що прохід через Керченську протоку, згідно із законом, має бути відновлено повною мірою.

Він також підкреслив, що Росія не провела адекватної оцінки впливу на навколишнє середовище жодного зі своїх будівельних проєктів, проклавши через Керченську протоку ще й трубопровід і підводний кабель.

Що стосується підводної культурної спадщини, то, за словами Кориневича, Росія відмовляється виконувати зобов’язання щодо захисту об’єктів археологічного та історичного значення, які були під водою менше ніж 100 років, наприклад, коли йдеться про літаки й уламки суден часів Другої світової війни.

За всю ймовірну шкоду, завдану цими діями Москви, Київ вимагає виплати компенсації, розмір якої поки що не встановлено.

Другим виступив від імені рф посол з особливих доручень Геннадій Кузьмін, який назвав звинувачення України безпідставними і безперспективними. Він стверджував, що Азовське море і Керченська протока є “внутрішніми водами”, на які не поширюється дія Морської конвенції. У його зверненні до суду пролунали відсилання до часів СРСР і Російської імперії, а також формулювання “держпереворот на Майдані” і “неонацистський режим” в Україні, який “навіть не може вважатися належним позивачем у цій справі”.

Представник російського МЗС також звинуватив українську владу в “блокаді” Кримського півострова, яка нібито була запроваджена за його приєднанням до РФ і призвела до величезних страждань його мешканців: “Росії необхідно було терміново знайти рішення, щоб врятувати Крим від голоду, деградації сільського господарства і соціальної інфраструктури, для забезпечення населення предметами першої необхідності. Будівництво Кримського мосту стало таким рішенням”.

Офіційна позиція росії полягає в тому, що позов України виходить за рамки Конвенції ООН з морського права. “Як буде продемонстровано російським адвокатом, усі претензії України є безпідставними, виходять за межі вашої юрисдикції і мають бути відхилені в повному обсязі”, – резюмував представник МЗС рф.

Москва 2019 року вже подавала свої заперечення щодо юрисдикції цього суду розглядати позов Києва і стверджувала, що Україна намагалася домогтися рішення арбітражу про суверенітет Криму, яке виходить за межі його компетенції. 2020 року суд постановив, що Росія має рацію, попросивши Україну переглянути свій позов.

Слухання відбудуться за зачиненими дверима й завершаться 5 жовтня. Перед цим Україна і Росія знову публічно виступлять уже з заключними заявами. Наразі невідомо, коли суд ухвалить рішення у цій справі, але, як правило, подібні процеси розтягуються на місяці або навіть роки.

Арбітражний розгляд було порушено 16 вересня 2016 року, коли Україна надіслала РФ повідомлення про спір щодо прав прибережних держав у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці у зв’язку з імовірним порушенням Росією Конвенції ООН з морського права.