Влітку на горі Лисівка (неподалік Винник) відбулись дослідження одношарової пам’ятки археології – поселення культури лійчастого посуду доби енеоліту другої половини IV тис. до н.е.
Повідомили у Львівській ОВА.
Вчені вивчали центральну частину давнього селища, заклавши два розкопи загальною площею 140 м2. Окрім звичайних господарських ям, виявили так звану глинянку — місце з якого вибирали глину для виробничих потреб: виготовлення посуду, обмазування стін будинків.
За словами керівника експедиції, старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрія Гавінського, віднайдений об’єкт є незвичним.
«Це великий котлован з нерівними в плані контурами та дном, глибиною 40–50 см. Його розкрили не повністю, зафіксували лише північну частину, яка в межах розкопу мала розміри 5×12 м. Подібні кар’єри на поселеннях культури лійчастого посуду практично не трапляються. Вважають, що такі виробничі осередки закладалися поза межами селищ. Проте наші дослідження показали, що в окремих обставинах може бути по-іншому. Мешканці Лисівки, які потребували великої кількості сировини, видобували глину не з краю поселення, а по його центру, де зазвичай була б вільна громадська площа, змінивши традиційну планувальну структуру селища», – каже Андрій Гавінський.
Величезний котлован глинища, розкопаний вченими, був переповнений артефактами. Давні поселенці зробили з нього сміттєзвалище, після того, як вичерпали основний ресурс. Тут виявили кілька тисяч фрагментів битого посуду, вироби з кременю і каменю, рештки кісток тварин. Серед найцінніших знахідок – мініатюрна фігурка бичка і тарахкальце яйцеподібної форми.
«Мініатюрна фігурка бичка у вигляді чаші є першою такою зооморфною пластикою в середовищі культури лійчастого посуду. Її походження можна пов’язувати із впливами сусідньої трипільської культури. Інша унікальна знахідка — тарахкальце яйцеподібної форми з двома кульками всередині. Такі вироби трактують як дитячі забавки, предмети для обрядових дій, для відлякування злих духів. Але також це й музичний інструмент зі своїм звуком та тональністю. В енеолітичних культурах Європи таких виробів є вкрай мало, а на теренах України, в культурі лійчастого посуду, вони виявлені вперше», – ділиться деталями Андрій Гавінський.
Наразі енеолітичне поселення у Винниках є одним із основних для вивчення культури лійчастого посуду на теренах України та Польщі.
«Його унікальність полягає у винятковому стані збереження, потужності культурного шару, наявності фортифікаційних укріплень, функціонуванні господарської, духовної сфер, наявності взаємостосунків з трипільським світом», — пояснює Андрій Гавінський.
Дослідження відбулись у межах спільної експедиції Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Жешівського університету (Польща) та Історико-краєзнавчого музею м. Винники.
