6 грудня, у День Збройних Сил України, у Дрогобичі відбулося пам’ятне віче на Алеї Пам’яті, під час якого згадали та помолилися за всіх загиблих військових, зокрема, похованих на Дрогобиччині. Також освятили портрети 13 воїнів, які на щиті повернулися упродовж останніх 8 місяців.
Повідомила пресслужба Львівської ОВА.
На жаль, війна триває й на Алеї Пам’яті продовжують з’являтися портрети воїнів, які загинули, боронячи Україну від російських окупантів. Згадаємо їх імена:
Віталій Розенко (8.06.1978 – 9.08.2024). Захищав Україну в складі 67-го батальйону ТрО ЗСУ. З січня 2024 року перебував на передових позиціях фронту. Загинув поблизу н.п. Кияниця Сумської області під час виконання бойового завдання.
Ігор Петеш (7.05.1973 – 20.03.2024). З квітня 2022 року служив у складі 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Весь час перебував на передових позиціях фронту. Двічі отримував поранення, мав багато осколкових ран, але повертався до бою. Загинув в районі н.п.Курдюмівка Донецької обл. внаслідок мінометного обстрілу.
Мирон Кішко (22.09.1977 – 12.07.2024). Останнім місцем служби воїна було селище Комишуваха Запорізької області. Виконував бойові завдання з захисту України у складі в/ч А4712. Пройшов Роботине та інші гарячі точки фронту, сумлінно виконуючи бойові завдання з захисту України.
Роман Лесик (26.02.1975 – 16.09.2024). Служив у складі державної прикордонної служби та був переведений у Донецький прикордонний загін. Весь час перебував на передових позиціях фронту. Загинув внаслідок авіаудару противника, отримавши поранення несумісні з життям в районі н.п. Куп’янськ Харківської обл.
Микола Волошин (17.12.1974 – 27.08.2024). Виконував бойові завдання з захисту України з 25 січня 2024 року. Був навідником-оператором 2-ї механізованої роти в/ч А0372. Загинув поблизу н.п. русская конопелька Курської області під час виконання бойового завдання.
Микола Ільницький (19.04.1981 – 01.09.2024). Служив у розвідроті 95 бригади ЗСУ, з травня 2024 року виконував бойові завдання із захисту України на передових позиціях фронту. Загинув поблизу н.п. Мала Локня, Суджанського району курської області під час виконання бойового завдання.
Тарас Кондур (08.09.1989 – 06.08.2024). Був призваний до 67 батальйону 103 бригади, у лютому 2024 року переведений на військову службу у 63-й батальйон 103 бригади ТрО ЗСУ. 3 квітня 2022 року постійно перебував у зоні бойових дій на Донеччині, Харківщині, Сумщині. Загинув поблизу н.п. Дарьїно Курської області під час виконання бойового завдання.
Володимир Куничик (25.11.1983 – 12.05.2024). Повернувся з Польщі й добровільно вступив в десантно-штурмові війська. Пройшов курси військової підготовки, отримав звання молодшого сержанта, служив у лавах 81-ї десантно-штурмової бригади. Загинув в бою, поблизу села Білогорівка Луганської області, захищаючи свою Батьківщину.
Костянтин Шабанов (25.05.1982 – 07.07.2024). Служив у 33 ОМБр – в/ч А4447. ВПО з Луганської області, з 2023 року Костянтин став на захист України. Чоловік був майстром БПЛА та виконував бойові завдання на передових позиціях фронту. Загинув внаслідок пожежі на території Покровського району на Донеччині.
Валерій Матвійчук (01.01.1964 – 22.09.2022). З початком повномасштабного вторгнення був призначений на посаду командира 202 ОБТрО ЗСУ 103-ї бригади, згодом – заступником командира 67 ОБТрО ЗСУ 103-ї бригади. Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Тарас Кардаш (15.06.1979 – 26.09.2024). Виконував бойові завдання з захисту України у складі 10-ї бригади 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 3-ї штурмової роти в/ч А3029, перебуваючи на посаді оператора БпЛА. Загинув внаслідок скиду з БпЛА противника саморобного вибухового предмета, отримавши поранення несумісні з життям, в районі населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області.
Олександр Болгар’єв (16.07.1989 – 30.05.2024). Зарахований на військову службу у частину А7090. Навчався на коригувальника та пілота. Виконував бойові завдання на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках. Здобув багато грамот, подяк та медаль за відмінну роботу, мужність та сміливість. 27 січня 2024 року переведений до частини А3715, 10 ОГШБ «Едельвейс». Виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку, в н.п. Сіверськ, Веселе. Загинув, поблизу н.п. Райгородок, Краматорського району, Донецької області, під час ворожого обстрілу.
Петро Маслюк (15.05.1974 – 22.10.2024). Був стрільцем-помічником гранатометника 1 взводу 4 роти 2 механізованого батальйону в/ч А7013. Загинув на околицях н.п. Новоданилівка Запорізької області під час виконання бойового завдання.
У Стебнику 8 грудня урочисто освятили Меморіал захисникам України. Його розмістили у Сквері Героїв. На стелах, що символізують Карпатські гори, розміщені портрети 39 стебничан – воїнів, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Банери в пам’ять про 12-ох Захисників відкрили на Стрийщині. Нові пам’ятні стенди встановили на Алеї імені Героя України Тараса Бобанича «Хаммера» у Стрию та у селі Загірне Стрийської громади. Тут увіковічнили пам’ять про жителів громади, які загинули в боротьбі з російським агресором.
Іван Волошанський (07.11.1967 – 24.09.2024) народився в с. Ісаї Турківської громади. Згодом переїхав до Стрия. Був солдатом 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого батальйону 5-ої окремої танкової бригади Збройних Сил України. Загинув в районі н.п. Красногорівка Донецької області.
Андрій Мерчук (20.02.1987 – 01.10.2024) родом зі Стрия. Був оператором взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Загинув поблизу населеного пункту Лисівка на Донеччині.
Роман Дюга (10.12.1985 – 02.10.2024) родом зі Стрия. Був гранатометником 2-го механізованого відділення механізованого батальйону 41-ої окремої механізованої бригади. Помер в госпіталі міста Київ від отриманих поранень в бою під Курськом.
Любомир Палій (24.10.1973 – 01.11.2024) – житель міста Стрий. Був вогнеметником 2-го відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Загинув, виконуючи бойове завдання у Курській області.
Роман Дяк (27.07.1987 – 30.07.2024) – уродженець міста Стрий. Лейтенант, командир 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти 33-ї бригади Збройних сил України. За виявлену мужність і відданість у захисті України був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «За поранення» та Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест». Воїн загинув поблизу населеного пункту Побєда на Донеччині.
Володимир Глушко (19.07.1970 – 25.10.2024) – уродженець села Бережниця Стрийської громади. Був стрільцем-санітаром 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти. Загинув під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій у Курській області.
Альберт Ябонжі (13.10.1971 – 10.11.2024) народився в Казахстані, згодом з батьками переїхав до Стрия. З початком повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав ЗСУ. Був номером обслуги 1-го самохідно-артилерійського взводу 3-ої самохідно-артилерійської батареї 38-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 63-ї окремої механізованої бригади. Загинув в районі н.п. Діброва на Луганщині.
Роман Натинка (17.02.1982 – 29.11.2024) родом із села Гаї Верхні Дрогобицького району. Проживав у Стрию. Був стрільцем-снайпером мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Загинув на Донеччині під час ворожої атаки.
Василь Соколик (28.07.1993 – 06.04.2022) родом із села Любинці Грабовецько-Дулібівської громади. Проживав у с. Загірне. Був матросом, оператором-механіком газозарядної станції 10-ї морської авіаційної бригади. Загинув на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Андрій Дрозд (25.09.2002 – 23.06.2023) народився у селі Дашава. Був старшим солдатом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї 148-го окремого гаубичного самохідно-артилерійського. Нагороджений: медаллю «За військову службу Україні», нагрудним знаком «Сталевий Хрест», відзнакою Президента України «За оборону України» (посмертно), представлений до нагороди Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Під час виконання бойового завдання Андрій загинув у населеному пункті Степногірськ Запорізької області.
Анатолій Цекот (21.09.1980 – 18.11.2023) народився в селі Загірне. В квітні 2023 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав контузію. На ротації в Яворові раптово помер. Похований в с. Загірне.
Андрій Кухарчук (09.10.1989 – 10.07.2024) народився у Стрию, згодом переїхав із батьками у Загірне. Був заступником командира бойової машини – навідником-оператором штурмового батальйону в/ч А4010. У 2024 році був нагороджений почесною відзнакою «За заслуги у важких боях». Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське на Донеччині.
Вічна пам’ять Героям України!
