У Львові на перетині вулиць Холодна і Винниця є орієнтовно два гектари захопленої комунальної землі, яка числиться як «земля запасу». Місцеві активісти шість років боряться із міським головою Львова, Шевченківською районною адміністрацією, ЛКП-407, звертались по допомогу в прокуратуру і Шевченківський райвідділ поліції, щоби навести лад і повернути захоплену територію у комунальну власність. Апелювали і до податкової, щоби за незаконне користування комунальною землею правопорушники заплатили податки.
Отже, Валентина Поліщук офіційно працює, офіційно платить податки в бюджет, із цього бюджету поліції платять добротні зарплати, правопорушники скоюють злочин, поліцію викликають на місце злочину, поліція штрафує заявника за виклик і забороняє їх непокоїти. В Україні насправді є поліція, а не закамуфльований під поліцію репресивний орган за кошти платників податків?
Між будинком №129 на вулиці Винниця і будинком №85 на вулиці Холодній, згідно офіційної документації, проходить дорога. Під цією дорогою прокладений водогін. Частина будинків у цьому районі є приватними садибами, а інша частина – гуртожитками Львівського фанерного заводу. Приватні будинки мають узаконені присадибні ділянки, площею орієнтовно шість соток, а гуртожитки не мають дозволу приватизувати комунальну землю, проте мешканці гуртожитків нелегально захопили громадську територію і незаконно її забудували. Там, де по документації проходить дорога і прокладений водопровід, на цій території над водогоном власники гуртожитків збудували дровітні, клуні, літні кухні, гаражі і навіть два туалети у сільському стилі.
Зіштовхнувшись із байдужістю місцевих чиновників, активісти звертались по допомогу на «гарячу лінію» уряду. Їхні скарги із Києва скеровували до Садового, Садовий – до Шевченківської райадміністрації, а районна адміністрація – до ЛКП-407. Натомість Оксана Гадьо, начальниця ЛКП-407, ставала на захист лиходіїв.
Зловмисників із гуртожитків підтримувала не тільки Оксана Гадьо, а також і Святослав Костяка. Ще на початку 2023 року він працював у Шевченківській адміністрації заступником голови з питань житлово-комунального господарства. На скарги активістів Костяка відповів, що гуртожитки мають право на захоплену комунальну територію у тих межах, які собі огородили. А кожна квартира із гуртожитків захопила і огородила стільки землі, скільки фізично могла.
Ба більше, шість господарств навіть незаконного загородили для приватного користування орієнтовно два гектара комунальної землі, розбили там приватні сади і городи, вирощують овочі й продають на базарі. За цю землю, за вирощений і проданий урожай загарбники повинні платити податок. Мешканці-активісти вважають, що правопорушники вірогідно податок і платять, але не схоже, щоб у міську скарбницю. Бо інакше важко збагнути наполегливе шестирічне протистояння чиновників Ратуші, на чолі з Андрієм Садовим, громадській ініціативі повернути львівські землі запасу в правове русло.
Львівські суди: районний і апеляційний
Після шести років наполегливої боротьби ініціативна група таки змусила Шевченківську районну адміністрацію звернутись до суду із метою захистити комунальну власність міста. Те питання, яке Андрій Садовий міг вирішити одним розчерком пера, а Любомир Зубач, юрист і підручний Садового, притьмом виконати доручення міського голови, довелось вирішувати судді Галині Білінській.
Суддя зазначила, що у щоденній діяльності Ірина Джурик, очільниця Шевченківської районної адміністрації, на території якої знаходиться захоплена комунальна земля, «зобов’язана керуватись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, іншими нормами чинного законодавства України».
Суддя наголосила, що Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради знало, що міська рада не приймала рішення про надання у власність чи в користування фізичним або юридичним особам земельних ділянок за АДРЕСА_1, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_8. Іншими словами, чиновник Святослав Костяка вводив в оману активістів із вулиці Винниця, коли повідомляв про узаконене користування землями запасу.
Суддя констатувала, що 24 січня 2023 року комісія у складі представників Шевченківської районної адміністрації, ЛКП «Варшавське-407», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Управління державного контролю за використанням та охороною земель та Управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту по Львівській міській територіальній громаді здійснила обстеження території будинку АДРЕСА_6 та територій будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_7, АДРЕСА_1. Під час обстеження комісія врешті-решт встановила, що мешканці багатоквартирних будинків (гуртожитків) незаконно використовували зазначені земельні ділянки для приватних сільськогосподарських потреб.
Адже у комунальній власності, сказано в судовому рішенні, перебувають «всі землі у межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно закону» (частина 2 статті 83 ЗКУ).
Іще суддя звернула увагу, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 9 вересня 2011 року затверджено «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові». Це «Положення» регулює порядок встановлення огорож із боку магістральних вулиць і доріг, а також житлових вулиць місцевого значення із врахуванням існуючих архітектурних традицій, функціонально-планувальних вимог до забудови вулиць, типології елементів огорож. Відповідно до пункту 2.1 цього «Положення», огорожі земельних ділянок необхідно облаштовувати по межах, визначених документами для землекористування (Державним актом, договором оренди), а не там, де і кому заманеться.
Це саме про це «Положення» не знають у патрульній поліції, тому що замість оштрафувати правопорушників і сприяти приведенню облаштування огорож до законного статусу, поліція оштрафувала заявницю Валентину Поліщук, яка вказала поліції на правопорушення мешканців гуртожитків.
Суд підтримав висновок Комісії міської ради, що втручання відповідачів (власників квартир гуртожитку) на територію земельних комунальних ділянок мають ознаки незаконних дій, а будь-які претензії відповідачів стосовно права власності на захоплені ділянки є безпідставними. Із цього факту вбачається, що «самовільне захоплення комунальної землі насправді має місце».
Суд зобов’язав ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звільнити землі запасу навпроти будинків №№81, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, а також із тильної сторони периметру захопленої ділянки комунальної землі власників будинків АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 від сільськогосподарських культур та огорож.
Загарбники міської території, незадоволені рішенням Шевченківського районного суду, подали апеляцію. Колегія Львівського апеляційного суду в складі суддів Надії Шеремети, Олега Ванівського і Романа Цяцяка, докладно вивчивши рішення Шевченківського районного суду, постановила: апеляційну скаргу відхилити, а рішення Шевченківського районного суду Львова залишити без змін.
Між іншим, у судове засідання Львівського апеляційного суду ніхто із чиновників, відповідальних за скандальну земельну ситуацію, не прийшов. Інтереси Львівської територіальної громади відстоювала лише громадська активістка Валентина Поліщук.
Постанова Львівського апеляційного суду набрала законної сили 9 грудня 2024 року, проте ще може бути оскаржена у Верховному Суді, який клопотання апелянтів апріорі не підтримає, а поверне апеляційну скаргу без розгляду.
Якщо загарбники комунальної землі не надішлють касацію у Київ, розуміючи безперспективність цієї затії, то на початку лютого 2025 року начальниця ЛКП-407 Оксана Гадьо матиме підставу збирати силову групу – працівників ЛКП, представників виконавчої служби і працівників поліції – з метою демонтажу незаконних огорож, незаконних прибудов, а головно – двох туалетів, встановлених над мережею водогону.
Ярослав ЛЕВКІВ, Leopolis.news
Фото – varianty.lviv.ua
