Про це у понеділок у Брюсселі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявила висока представниця ЄС із зовнішніх відносин та політики безпеки Кая Каллас, повідомляє кореспондент Укрінформу. 

«Ніхто в Європі не хоче продовження війни, і  ніхто не хоче продовження війни менше, ніж українці. Вони хочуть досягти миру  на власній території. Саме тому  ми маємо бути дійсно сильними у діях проти агресора та досягати миру через силу. ЄС стоїть поряд з  Україною, ми  обіцяли це, і ми це робимо. Сьогодні ми ухвалили важливі рішення, зокрема, 16 пакет  санкцій, які включають декілька важливих моментів, і ми продовжуємо працювати над 17 пакетом», – наголосила Каллас.

Вона нагадала, що саме сьогодні виповнилося три роки з дня, коли розпочалася російська війна проти України.

«Ця війна розпочалася три роки тому, і ми можемо згадати, де ми перебували у цей сумний момент. Немає питання про те, хто є агресором, і хто є жертвою у цій ситуації. росія розпочала бомбардувати Україну 24 лютого 2022 року та продовжує це робити і зараз», – зазначила висока представниця ЄС.

За її словами, міністри закордонних справ європейських країн обговорили сьогодні нові ініціативи з посилення військової допомоги ЄС для України, і ці пропозиції знайшли широку підтримку серед учасників зустрічі.

«Деталі цих пропозицій, й особливо цифри, будуть обговорюватися й вирішуватися під час надзвичайного Європейського саміту 6 березня. Ми маємо поставити Україну в позицію сили. Україна має бути спроможною сказати «ні» поганій угоді» – підкреслила Каллас.

Як вже повідомлялося, 24 лютого у Брюсселі відбулася зустріч в форматі Ради міністрів ЄС із закордонних справ. Європейські урядовці розглянули, зокрема, ситуацію в Україні, у цьому обговоренні дистанційно взяв участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Сьогодні, у день третьої річниці з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, візит до Києва здійснюють Колегія Єврокомісії та керівники євроінституцій, включаючи президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошта, а також лідери кількох європейських країн.