Про це сьогодні у Страсбурзі під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Путін доводив знову і знову, що він є ворожим сусідом. Йому не можна довіряти, його можливо лише стримувати. І ми знаємо, що російський оборонний комплекс перевищує нас у виробництві. Якщо ми поглянемо на військові витрати у реальних показниках, Кремль витрачає більше, ніж вся Європа разом. Виробництво в Європі все ще є нижчим за рівнем», – зазначила президентка Єврокомісії.

Вона зауважила, що мета плану із розвитку оборонних спроможностей Європи, який Єврокомісія представила на розгляд лідерів ЄС минулого тижня, полягає у використанні всіх наявних фінансових важелів для прискорення європейського оборонного виробництва. Саме у цьому суть плану REARM Europe (Переозброєння Європи), в рамках якого є можливим мобілізувати для таких цілей інвестиції на суму у 800 мільярдів євро.

Для досягнення такої мети, за словами Урсули фон дер Ляєн, країни ЄС мають збільшити оборонні бюджети від наявного цільового показника у 2 відсотки до близько 3 відсотків від ВВП. Потенціал країн-членів у фінансуванні оборонних потреб буде збільшений завдяки скоординованим та послідовним фіскальним заходам на рівні ЄС, які дозволять швидко трансформувати оборонні бюджети. Завдяки таким заходам країни-члени ЄС зможуть мобілізувати для оборони до 650 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років, що означатиме збільшення оборонних бюджетів на додаткові 1,5 відсотка (від ВВП).

Другий інструмент – заснування в ЄС спеціального фінансового механізму під назвою SAFE. (Security Action for Europe – Безпекові дії для Європи – ред.), що запропонує країнам-членам доступ до кредитних ресурсів на 150 мільярдів євро, – для задоволення негайних потреб в оборонних спроможностях, від протиповітряної оборони й дронів до стратегічної зброї та кібернетичних засобів. Ці кредитні ресурси дозволять збільшити спільне замовлення та закупівлю оборонної продукції у європейських виробників, що сприятиме прискоренню європейської оборонної промисловості.

«Ці контракти мають бути багаторічними, щоб надати промисловості передбачуваність, якої вона потребує. Ми маємо зосередити увагу на спільному замовленні, і ми вже бачили, наскільки потужним це може бути. Згадаємо про Чеську та про Данську ініціативи з надання зброї й боєприпасів для України. Одна держава бере на себе лідерство, інші приєднуються, щоб розмістити більші замовлення. В результаті обсяг виробництва зростає, а ціни знижуються», – зауважила президентка Єврокомісії.

Вона підкреслила, що додаткове фінансування на оборону буде мобілізовано за надзвичайною процедурою, що викладена в статті 122 Угоди ЄС, та передбачає невідкладні фінансові заходи у випадку, коли «виникають суттєві труднощі у постачанні певної продукції».

Третій інструмент – це використання європейських фондів регіонального розвитку на потреби оборони. Цей шлях, за словами Урсули фон дер Ляєн, розглядається як добровільний, та може надати країнам-членам додаткові можливості у розвитку власних виробничих спроможностей або критичної інфраструктури, або у проведенні досліджень та у впровадженні інновацій.

Крім цього, програма REARM Europe включає заходи із залучення приватних інвестицій в оборону, із використанням інструментів Європейського інвестиційного банку.

Всі згадані заходи, за задумом, матимуть позитивний ефект для всієї європейської економіки та для її конкурентоспроможності, дозволять створити в Європі нові робочі місця, прискорять розвиток у різних секторах, – від виробництва сталі до космосу, та до впровадження новітніх технологій й штучного інтелекту.

«Разом ми маємо розмір, щоб стримати будь-яку ворожу країну. Ми маємо економічну потужність. І зараз, нарешті, ми маємо також і політичну волю…. Прийшов час для розбудови Європейського оборонного союзу, який забезпечить мир на нашому континенті, завдяки єдності та силі. Це європейський момент, і Європа підійметься до нього», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Фото: ANSA/EPA