Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт “Про професійну освіту”. Таке рішення уряд ухвалив на засіданні у п’ятницю, 21 березня, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.

Написав Цензор.

“Створюємо нову систему, яка відповідає сучасним викликам та потребам. Систему, яка дає найбільш необхідні та сучасні знання. Збільшуємо фінансову автономію та посилюємо взаємодію закладів професійної освіти з бізнесом. Зокрема, через спільні інвестиційні проєкти. Даємо можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки”, – написав Шмигаль.

За його словами, реформа професійної освіти дозволить гнучко реагувати на потреби ринку праці, а модульна структура освітніх програм дасть можливість здобувати професійну кваліфікацію за короткостроковими програмами.

“Замість 18 типів закладів професійної освіти з’явиться два. Це буде професійний коледж та навчальний центр. А здобувачі професійної освіти отримають статус студентів та курсантів”, – уточнив прем’єр.

Шмигаль нагадав, що минулого року уряд вже виділив кошти на переобладнання близько 100 майстерень профтехів.

“Плануємо цього року оновити ще до сотні, на це в бюджеті передбачено більше 500 млн грн”, – додав Шмигаль.

Що передбачає реформа профтехосвіти? 

Як повідомлялося, Міністерство освіти та науки розробило проєкт нового закону “Про професійну освіту” ще весною 2024 року. Він має замінити чинний закон, ухвалений у 1998 році.

Зокрема, у законопроєкті пропонується оновити термінологію, змінивши назву сфери з “професійно-технічної” на “професійну”, “кваліфікованого робітника” на “спеціаліста”, а також відійти від поняття “учень”, замінивши на “студент”.

Законопроєкт також має розв’язати проблему з підготовкою фахівців на робочому місці (на виробництві). Загалом, новим законопроєктом пропонується активніше залучати бізнес до освітнього процесу через створення в закладах колегіального органу управління – наглядової ради, участь у розробленні нових кваліфікацій, призначені керівника тощо.

Однією із основних новел також стане запровадження механізму оцінювання результатів навчання здобувачів професійної освіти в кваліфікаційних центрах, що передбачає зовнішнє оцінювання знань та практичних навичок.

Також пропонується розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності — як державне (комунальне) некомерційне підприємство.

Крім того, передбачено запровадження єдиного рівня професійної освіти (освітньої кваліфікації) та єдиного типу закладу – професійного коледжу. Важливою зміною є також дерегуляція і дебюрократизація системи професійної освіти.

Згідно із супровідними матеріалами до законопроєкту, станом на 2023 рік в Україні функціонує 1100 закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.

В рамках реформи також пропонується підвищити зарплати для майже 30 тисяч педагогічних працівників закладів професійної освіти в середньому на 21300 грн, додаткові видатки на це становитимуть 7,51 млрд грн на рік.