21 березня у Львові з робочим візитом перебувала заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. Вона взяла участь у Міжнародному симпозіумі «Українська освіта за кордоном: місія та візія», що відбувся у НУ «Львівська політехніка». Також мала зустріч із Радою директорів ЗЗСО Львівщини та керівниками обласних профільних ліцеїв, що пройшла у Винниківській загальноосвітній санаторній школі.

Повідомили в Освіта Львівщини.
⠀
На симпозіумі, який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК), обговорили проблеми українознавчих суботніх та недільних шкіл, що працюють у Європі.
⠀
Головна думка така – сьогодні, коли тисячі українських родин разом з дітьми виїхали з України, рятуючись від російського вторгнення, ці школи стали осередками формування національної ідентичності та української свідомості.
⠀
Зокрема, було представлено результати дослідження «Українські суботні і недільні школи в Європі: відповіді на виклики війни». Респондентами стали педагоги 25 українських шкіл із Великої Британії, Іспанії, Німеччини, Польщі та Чехії – держав, які, згідно зі статистикою ООН, від початку повномасштабної війни прийняли найбільше українських воєнних мігрантів із дітьми.
⠀
У доповіді Надія Кузьмичова наголосила, чому сьогодні так важливо підтримати українських школярів, що перебувають закордоном. 1.Україна ризикує втратити молоде покоління освічених людей. 2. Навчання допомагає зберігати дітям зв’язок з українською мовою, культурою, традиціями, що сприятиме їх інтеграції в українське суспільство. 3. Освіта – це внесок у людський капітал  і майбутній розвиток України.
⠀
Вона назвала чотири основні виклики для української освіти за кордоном:
– Подвійне навчальне навантаження
– Обмежений доступ до української освіти та мови
– Різниця в освітніх системах
– Недостатня поінформованість бенефіціарів про можливості МОН.
⠀
При цьому Надія Кузьмичова навела два важливих показники. Оцінкове число українських дітей шкільного віку, що станом на сьогодні перебувають за кордоном, становить 2,1 млн осіб, з них тільки 358 тис. дітей Міносвіти «бачить в українській системі освіти».
⠀
Відтак, вона наголосила: «Друга цифра з кожним роком зменшується. З двох причин. Перша – з огляду на природний вихід із системи, йдеться про одинадцятикласників, друга – це коли ухвалюється рішення, що дитина буде навчатись у школі країни перебування. Власне, зусилля і уряду, і міністерства сьогодні спрямовані на те, щоб ці 2,1 млн наших дітей знали як долучитись до української освіти у різних її проявах і мали можливість це зробити».
⠀
Своєю чергою директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска зазначив, що у Львівській області реалізується політика всебічної підтримки українських суботніх та недільних шкіл за кордоном. Відтак, опираючись на цей досвід, він окреслив головні проблеми.
⠀
«Це проблема відсутності актуальних підручників і літератури. Три роки тому департаментосвіти розпочав проєкт «Книгокрай». Спільно з Інститутом післядипломної світи (ЛОІППО) та кафедрою штучного інтелекту «Львівської політехніки». Платформа створена і наповнюється книжками. Якщо Міністерство дозволить розмістити на ній електронні варіанти підручників, то недільні та суботні школи могли б отримати до них доступ».
⠀
Друга проблема – підвищення кваліфікації вчителів недільних та суботніх шкіл. Педагоги розповідають, що не встигають за змінами, які зазнають навчальні програми в Україні. «Ці школи, безумовно, треба підтримувати, це осередки українства, і ми пропонуємо таке рішення. Свого часу Міносвіти за поданням областей затвердило перелік шкіл, які дистанційно можуть навчати дітей за кордоном. Отже, тепер ці школи могли б стати партнерами для суботніх і недільних шкіл. Їх вчителів можна було б залучати до дистанційного викладання. «Це посилило б зв’язки між ними, зник би острах конкуренції. Також на базі наших шкіл можна було організувати післядипломне навчання вчителів суботніх і недільних шкіл залучивши Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти та Центр інноваційних освітніх технологій», – запропонував Олег Паска.
⠀
Воднораз він порушив тему закордонних суботніх українських шкіл, що відкритті при церквах. Вони випадають з поля офіційної української освіти. Олег Паска нагадав, що МІОК розробив платформу Український освітній всесвіт – єдина онлайн-карта українознавчих освітніх закладів світу. «Було б добре додати церковні школи до цієї карти. Для цього, вочевидь, Міносвіти має провести переговори з главами Церков».
⠀
Також, за словами Олега Паска, вчителі недільних і суботніх шкіл часто озвучують питання щодо врахування їхнього трудового стажу. «Ми сьогодні пропрацьовуємо цю тему з двома недільними школами. Попередній висновок такий, що загалом для держави це коштувало недорого, в межах 20-30 млн грн, але промоціний ефект був би незміримий».
⠀
Після симпозіум у «Львівській політехніці» Надія Кузьмичова навідалась до Винниківської санаторної школи, де мала професійну дискусію із членами Ради директорів ЗЗСО Львівщини та керівниками обласних профільних ліцеїв. Модератором виступ директор департаменту освіти і науки Олег Паска. До зустрічі долучився заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін.
⠀
Директори запропонували до обговорення 9 проблемних тем:
1.Оцінювання навчальних досягнень учнів (складність формувального оцінювання).
2. Поділ учнів на групи (суперечність у нормативних актах).
3. Чи потрібна  така велика кількість запропонованих варіантів підручників?
4. Про скасування Положення про золоту медаль «За особливі успіхи у навчанні» і про срібну медаль «За успіхи у навчанні».
5. Підтримка українських учнів за кордоном.
6. Шкільна документація в умовах автономії закладу (паперова бюрократія забирає левову частку часу в освітній діяльності).
7. Положення про конкурс на посаду директора закладу загальної середньої освіти.
8. Про вчительський мобінг і потребу формування безпечного освітнього середовища для вчителів.
9. Законопроєкт про вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв.
⠀
Надія Кузьмичова зазначала, що такий формат комунікації для неї дещо новий, однак вона цінує нагоду поспілкуватись з людьми, на плечах яких, по суті, тримається шкільна освіта України. Заступниця міністра відповіла на всі порушені питання, а також взяла на олівець озвучені пропозиції.
⠀
«Одне з основних питань зустрічі – формувальне оцінювання навчальних досягнень, що викликає обговорення серед освітян. Йдеться про вплив цієї практики на ефективність навчання в базовій школі та її узгодження зі свідоцтвами про досягнення. Педагоги підкреслюють, що процедура оцінювання займає багато часу і потребує уточнення та адаптації в контексті свідоцтв про навчальні досягнення. Важливо напрацювати рішення, які зроблять процес оцінювання ефективним, зручним для вчителів і корисним для учнів. Ми відкриті до конструктивного діалогу та пропозицій щодо вдосконалення цього процесу», – зазначив заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін.
⠀
Разом з тим, чимало питань стосувались проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв.
⠀
З цього приводу Надія Кузьмичова прокоментувала: «Позиція міністерства така. Старша профільна школа, академічний ліцей – це самодостатня автономна одиниця, окрема юридична особа,  яка має бути наповнена учнями для забезпечення якості профільної освіти. А це означає поділ на групи і можливість відкриття у такому закладі трьох профілів. Наявність трьох профілів – це норма чинного Закону «Про повну загальну середню освіту», але реалізувати її, коли у класах не буде учнів,  неможливо. Тому для того, щоб запрацювала повноцінна профільна школа, розроблені відповідні зміни до Закону. Без них створення академічних ліцеїв зведеться до зміни вивіски,  що не додасть ні якості освіти,  а також не сприятиме формуванню належних умов навчання. Без законодавчих змін, які унормовують кількісний склад учнів і поділ на групи, повноцінна профільна школа неможлива».
⠀
Своєю чергою Олег Паска звернув увагу на те, що і далі домінує практика, коли впроваджуються ініціативи, які не пройшли професійного обговорення в регіонах.
⠀
Зокрема, він зазначив, що у Львівській області прогнозована мережа профільних ліцеїв була сформована вчасно до 1 вересня 2024 року – відповідно до чинного законодавства. Роз’яснювальна робота тривали три роки, було проведено безліч зустрічей та розмов з педагогами і представниками місцевих органів вдали, щоб переконати їх ухвалити відповідні рішення.
⠀
І от тепер з’являється новий  законопроєкт, який, по суті, все ламає. У разі його ухвалення сформована на Львівщині мережа ліцеїв старшої профільної школи зазнає суттєвих змін, що може викликати тотальне несприйняття запропонованих змін.
⠀
Насамкінець Надія Кузьмичова подякувала педагогам Львівщини за працю, заявивши, що Міністерство освіти і науки України відкрите для  комунікації і готове сприймати зауваження та пропозиції.
⠀
Відповідно до нового законопроєкту перехідний період для трансформації мережі закладів освіти до 1 вересня 2025 року. Річ у тім, що станом на 1 вересня 2024 року тільки 9 областей сформували та затвердили прогнозовану мережу профільних ліцеїв.
⠀
Автори законопроєкту також запропонували у разі незатвердження планів формування мережі до 1 вересня 2025 року покласти цей обовʼязок на уряд, який затвердить мережу ліцеїв старшої профільної школи до 1 січня 2026 року.
⠀
Світлини: викладач професії фотограф Львівський професійний коледж прикладного мистецтва та дизайну Юрій Маслак