Угода між урядами США та України “про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови” лишає не деталізованими низку важливих положень двосторонньої співпраці і фіксує передусім базові, політичні параметри.
Про це свідчить підписаний у Вашингтоні документ, з яким ознайомилася “Європейська правда”.
Як виявилося, у процесі переговорів Україна та США дійшли рішення знову розділити угоду на кілька складових. Двостороння угода, підписана у середу у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці двох урядів щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, у тому числі військової, яку Україна отримуватиме надалі.
Однак чимало деталей, у тому числі тих, які мають політичне значення, будуть прописані у “технічній угоді”, яка станом на зараз не готова до підписання. Угода, підписана у середу, викладена на лише 12 сторінках. Для порівняння – попередній проєкт, який США передавали Україні у березні, викладений тим самим шрифтом, забирає понад 90 сторінок.
Параметри підписаної угоди відповідають більшості ключових тез, які напередодні оприлюднив прем’єр Денис Шмигаль.
Так, в угоді дійсно детально описані гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу, а у разі появи такої суперечності у вступній угоді з Євросоюзом – положення угоди зі США мають бути переглянуті.
Важливо, що документ не підпорядковує Україну американській правовій системі – суперечки вирішуються паритетно, на засадах консультацій.
Також немає “права першої руки” для компаній зі США в отриманні ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів в Україні, однак американські компанії повинні мати доступ до аукціонів або переговорів з купівлі таких мінералів на умовах, не гірших за інших покупців.
В угоді прописаний перелік корисних копалин, видобутку яких вона стосується.
Йдеться про український видобуток алюмінію, сурми, миш’яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу, причому йдеться лише про нові родовища, ліцензії на які Україна видаватиме після набуття угодою чинності.
Цей перелік може бути розширений лише за згодою сторін.
Угода не регулює видобуток та доходи від видобутку інших копалин. Також вона не стосується доходів від української інфраструктури, як початково пропонували США.
Україна інвестує у спільний фонд доходи від продажу ліцензій та рентні платежі від видобутку цих копалин, але має право перераховувати туди також додаткові кошти.
Внеском США будуть, зокрема, нові постачання зброї для ЗСУ.
“Якщо […уряд США] надаватиме уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги”, йдеться в угоді.
Утім, деякі заявлені прем’єром норми не описані в угоді. Так, у ній немає згадки про принципи управління фондом, а також про зобов’язання США не забирати з фонду доходи протягом 10 років, а реінвестувати 100% коштів у відбудову України. Ці позиції мають бути прописані у наступній угоді, текст якої готується.
