БізнесЦензор дізнався про невтішну ситуацію з забезпеченням ліками пацієнтів з тяжкими захворюваннями, як от онкологія або гемофілія. Якщо ситуація не зміниться, кожен третій залишиться без ліків, що має надавати держава.
22 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо подолання критичного дефіциту ліків для тяжкохворих пацієнтів. Мова йде про необхідні в цьому році 8 млрд грн для пацієнтів зі складними захворюваннями.
Напередодні реєстрації проєкту закону № 13308 Благодійний Фонд “Пацієнти України” разом з однією з авторів проєкту нардепом від партії “Голос” Ольгою Стефанишиною, із лікарями – онкологами та пацієнтами провів брифінг, де обговорювали питання критичної нестачі препаратів.
За оцінками благодійного фонду, у 2025 році держава покриває лише 60% від реальної потреби у ліках. На препарати пацієнтам з тяжкими захворюваннями в Україні потрібно 20 млрд грн, у бюджеті передбачили 11,8 млрд грн. Базові препарати недофінансовані на 30%, а інноваційні — на 90%.
За інформацією “Пацієнти України”, дитяча онкологія зараз недофінансована на 33%, вірусні гепатити – на 66%, первинні інмунодиціцити – на 60%, ювенільний ревматоїдний артрит – на 55%, розсіяний склероз – на 40%.
Гірша ситуація може виявлятися по окремих препаратах. Наприклад, фосвобовір (МНН) найпоширеніший препарат для лікування гепатиту С, держава може покрити лише на 32% від потреби (близько 2,5 млн упаковок з необхідних 7,8 млн). Критична ситуація із тест – системами на виявлення гепатиту В та С , в середньому лише 40% потреби забезпечується централізовано: для діагностики гепатиту В забезпечили 945 тис із необхідних 2,1 млн тест-систем, для діагностики гепатиту С – 913 тис тест-систем із необхідних понад 2,2 млн.
“Це ми говоримо про базові препарати для людей зі складними захворюваннями. Якщо говорити про препарати другої, третьої лінії – там ситуація катастрофічна, держава недофінансовує 90% потреби”, – говорить Інна Іваненко, виконавча директорка БФ “Пацієнти України”, – А це інноваційне лікування для складних форм онкології, для спінальної м’язової атрофії, для розсіяного склерозу, для ідеопатичного легіневого фіброзу та інших складних захворювань людей, яких таке лікування може врятувати”.
У “Пацієнти України” працює гаряча лінія для осіб, що не змогли отримати лікування у державних медзакладах. З початку поточного місяця станом на 20 травня благодійний фонд має 300 таких звернень.
Якщо ситуація не зміниться, кожен третій пацієнт залишиться без лікування, буде змушений або самотужки шукати щомісяця десятки тисяч гривень на терапію, або виїжджати за кордон, або припинити лікування. Що для пацієнтів зі складними захворюваннями означає пряму загрозу життю.
“Це проблема, яку складно визнає держава через ті катастрофічні видатки, які вона несе у зв’язку з війною”, говорить Інна Іваненко.
Ліки для пацієнтів з тяжкими захворюваннями на 95% закуповуються за кордоном. Фінансування цих закупівель зменшилось на 50 млн євро, якщо порівнювати 2025 рік з 2021-м.
За словами Ольги Стефанишиної, зменшення фінансування пояснювали тим, що багато людей виїхали за кордон і потреба в ліках ніби зменшилась. За статистикою ж, хворих, навпаки, збільшилося. Зокрема на інфекційні хвороби, наприклад, в 2,2 рази збільшилась кількість хворих на гепатит С (з 43 тис у 2024 році до 93 тис у 2025-му).
Коли у 2021 році розширили діагностику новонароджених дітей в українських пологових будинках (раніше в пологовому діагностували на 4 хвороби, наразі на більш ніж 20), почали “з’являтись” діти з рідкісними генетичними хворобами. Такими як спінальна м’язова атрофія, або СМА, лікування якої може коштувати мільйони доларів США.
Проблема нестачі коштів стосується різних нозологій. Ніна Астафорова-Яценко, голова БФ “Діти з гемофілією”, мама пацієнтки з гемофілією зазначає, що наразі забезпечення ліками становить 60%, пацієнти мають лікування приблизно на 8 місяців.
На брифінгу був присутній ветеран війни Павло Кирієнко, що у кінці 2022 року особисто зіткнувся з проблемою недофінансування, був змушений лікувати онкологію за власний кошт. Таргетна піврічна терапія препаратом, що за держкошт не закуповувався і не закуповується, обійшлася Павлу у більш ніж пів мільйона гривень. Коли у кінці 2023 року у Павла Кирієнка виявили рецидив, він був змушений оголошувати публічний збір на своє лікування.
“Військовослужбовці та ветерани війни мають отримувати безоплатне лікування будь-яких хвороб, згідно законодавства про правовий статус ветеранів та військовослужбовців. Друге питання – відповідальності держави та суспільства перед цими людьми. Що одночасно мало б бути мотивацією для самих військовослужбовців, впевненістю, що про тебе подбають, якщо щось з тобою станеться. Цього немає”, – зазначає Павло Кирієнко.
За інформацією Вікторії Романюк, очільниці ГО “Афіна. Жінки проти раку”, в Україні щогодини від онкології помирає 5 українців. Велика частина цих людей могли б лікуватись ліками, що входять до європейських протоколів лікування, але, на жаль, не мають до них доступу. Навіть базові препарати, які закуповуються і є в онкоцентрах, не завжди пацієнти можуть отримати.
За словами Романюк, пацієнти з таким захворюванням як у Павла Кирієнка вгазалі не мають можливостей для лікування в Україні. Бо 80 000 грн щомісяця можуть собі дозволити далеко не всі.
За словами клінічного онколога Першої міської лікарні міста Житомира Анни Хмель, сьогодні катастрофічно не вистачає базової терапії, тих препаратів, що лікарі використовують кожен день для лікування онкологічних нозологій. Через нестачу препаратів пацієнти повинні купувати ліки за власний кошт в аптеках. Де їх теж велика нестача, бо фармвиробники не розраховували, що буде такий попит на препарати, які повинна гарантувати держава.
За останні три місяці у Анни Хмель були чотири відмови від лікування пацієнтів з ранніми стадіями раку. “У них немає грошей навіть добратися до медустанови, вони просто відмовляються, молоді чоловіки та жінки. І ти не можеш вмовити пацієнта знайти пару тисяч гривень та почати лікування, – розказує вона, – Рак молодшає, багато пацієнтів з 30 до 45 років. Якщо буде продовжуватись нестача препаратів, ці молоді люди будуть просто виїзджати за кордон, забираючи свої родини”.
За словами Хмель, у минулому році ситуація з ліками була краща: якщо були незначні перебої з препаратами, лікар могла звертатись до колег з інших установ, з інших областей про перерозподіл препаратів. В 2025 році спостерігається тотальна нестача препаратів по всій Україні.
