Екскурсію веде сам рабин Шалом Роках — відомий духовний лідер белзьких хасидів, який «оживає» завдяки майстерно написаному художньому сценарію.

«Дякую представникам Белзької міської ради за плідну співпрацю та ретельну підготовку до заходу. Запровадження аудіогіда зі сторітелінгом — один із вдалих кейсів, що відтепер працюватиме в області й на створенні яких наголошували під час зустрічі у місті Бреда в рамках проєкту «Jewels Tour», — зазначив заступник директора департаменту спорту, молоді та туризму ЛОВА Тарас Лозинський.

Екскурсія розпочинається на сучасній площі Україна, колишній Ринок.

«Вітаю вас у Белзькій громаді. Моє ім’я Шалом Роках. Ще мене називали Рабі Шоломке. Я жив у місті Белз та був його рабином у XIX столітті. Запрошую вас у подорож моїм рідним містом — Белзом, містом хасидської мудрості, світла й болю, а також надії та пам’яті», — говорить екскурсовод.

Далі рабин веде екскурсантів вулицями минулого. На маршруті — будівля товариства «Ішре Лев», зведена праведним євреєм Файвелем Таубе. У цьому домі колись допомагали вбогим, опікувалися хворими та гідно проводжали померлих в останню путь. Це місце пам’ятає не лише добрі справи, а й нерозгадані таємниці, про які можна дізнатися з аудіоекскурсії.

Наступна зупинка — місце, де колись височіла велична белзька синагога. Від неї не лишилося сліду, проте поруч збереглася міква — обрядова лазня, яка очищувала не тіло, а душу.

Фінальна частина маршруту — давній єврейський цвинтар, що бере свій початок ще у XVI ст.

«Мацеви — немов книги, викарбувані на камені. Кожен напис — це життя. Кожен символ — це молитва», — промовляє екскурсовод.

Саме тут похований і сам рабин Шалом Роках, а також інші праведники династії белзьких цадиків. Цей цвинтар досі є місцем паломництва хасидів з усього світу.

Проте це місце пам’ятає не лише спокій. Під час Голокосту в Белзі нацисти створили єврейський табір. 2 червня 1942 року звідси до табору смерті в Собіборі було депортовано близько тисячі євреїв. Восени того ж року ще близько 500 осіб розстріляли біля лісу, поруч із могилами їхніх предків.

Після війни до Белза повернулися лише 220 євреїв. До кінця 1990-х років майже всі вони емігрували до Ізраїлю, США або Канади.

«Белз — це не просто точка на карті. Це місто у серці. Перехрестя доль українських, польських і єврейських. Місто, яке багато разів спалювали, але яке щоразу відроджувалося — як полум’я шабатної свічки, що не згасає навіть у темряві», — каже в екскурсії голос рабина Шалома Рокаха.

Тиждень єврейської культурної спадщини на Львівщині організовано за ініціативи департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА, Агенції регіонального розвитку Львівщини, Почесного консульства Держави Ізраїль в Україні, ТОВ «Палац Розділ», платформи «Спащина.UA», Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є» та ГО «Західноукраїнський центр «Гілель».