«Магістральні водогони — це стратегічні артерії водопостачання міста. Більшість із них прокладено ще у 1960 – 1980‑х роках, тож ми поступово замінюємо найстаріші й найризиковіші ділянки. Це складна, але системна робота, яку ми ведемо щороку», — зазначає директор ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович.

За його словами, планування заміни водогонів відбувається на основі аналізу кожного зафіксованого витоку: тип пошкодження, вік, діаметр і матеріал труби.

Ці дані дозволяють прогнозувати аварійність і планувати заміни наперед.

Так, у 2024 році найбільшу частку аварій на магістральних водогонах зафіксовано на північному напрямку — 53% усіх пошкоджень, який постачає воду до Шевченківського району.

На східний напрямок, що живить Личаківський район, припадає 22%, тоді як південні гілки становлять близько 17%.

Найменше пошкоджень мають західні водогони — приблизно 8%.

Тому пріоритетом цього року стала північна група водозаборів — напрямок, який живить Шевченківський район Львова.

«На балансі нашого підприємства перебуває понад 2550 км трубопроводів, із них близько 680 км — це великі магістралі, що з’єднують водозабори з містом. Відтак заміна всієї системи одночасно є неможливою — ні технічно, ні фінансово. Адже для повної заміни критичних ділянок магістральних водогонів потрібно понад 10 мільярдів гривень. Тому підприємство спільно з містом постійно залучає підтримку держави та міжнародних партнерів і визначає критичні ділянки для поетапного оновлення.

Якщо ще кілька років тому підприємство оновлювало в середньому 10 – 12 км магістральних мереж на рік, то сьогодні ці показники зросли утричі. Так у 2020 році було замінено 13,7 км, у 2023 — 33 км, а у 2024 році — вже 34 км нових труб. Завдяки цьому втрати води зменшилися на 1,8%.

Кожен кілометр нової труби — це не просто технічна робота, а гарантія стабільного водопостачання для мешканців навіть у складних умовах. Відтак ми планомірно відновлюємо систему, яка будувалася десятиліттями», — додав Дмитро Ванькович.