Цього тижня на території Цитаделі, що на вул. Грабовського, розпочнуть перші комплексні археологічні дослідження. Головна мета — з’ясувати, чи існують в межах ансамблю оборонних споруд поховання жертв, пов’язані з діяльністю на цій локації нацистського табору для військовополонених у роки Другої світової війни. Роботи виконуватиме Рятівна археологічна служба за позабюджетні кошти.

Повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Як зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко, одним із головних завдань є з’ясування правди про можливі масові захоронення, гідне вшанування пам’яті загиблих та формування документальної бази в галузі культурної спадщини.

«Сьогодні, без перебільшення, маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій щодо території Цитаделі та колишнього концентраційного табору ми розпочинаємо науково-дослідні роботи. Йдеться про дослідження можливих поховань військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, їх тут могло бути близько 150 тисяч, хоча думки науковців різняться. Тож ми хочемо з’ясувати, чи є тут поховання і хто може бути захоронений, адже сам факт того, що на цій території загинуло багато людей, залишається незмінним. Загалом, після проведення робіт ми матимемо якісне історико-археологічне дослідження, що допоможе зрозуміти, як гідно вшанувати пам’ять загиблих. І матимемо впорядковану документацію у сфері культурної спадщини», — зазначив Євген Бойко.

Посадовець додав, що на першому етапі досліджуватимуть ключові ділянки простору Цитаделі. Це триватиме близько 2 – 3 місяців, протягом яких планують виконати майже половину всіх запланованих робіт на території комплексу.

Роботи проводитимуть на підставі всіх необхідних дозволів і погоджень від органів місцевого самоврядування та Міністерства культури України. Фінансуватиме їх Благодійне товариство «Австрійський спадок Львова».

Як зазначив керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, на цьому етапі роботи проводитимуться в місцях ймовірного розташування масових поховань на площі близько 200 – 300 м² — від казарм до двох південних маленьких веж комплексу.

Фахівець наголошує, що зараз йдеться не про розкопки чи ексгумацію, а про попередні археологічно-пошукові дослідження закладення шурфів та перевірку можливих місць поховань.

«Станом на цей рік ми ставимо за завдання провести археологічно-пошукові роботи на визначеній території. Це не ексгумація і не масштабні розриття, а початковий етап — шурфування, яке має встановити сам факт наявності або відсутності решток. Якщо будуть виявлені сліди поховань, то за результатами досліджень буде розроблятися документація і пропозиції для подальших пам’яткоохоронних робіт», — пояснив Олег Осаульчук.

Науковець додав, що, на його думку, територія Цитаделі не була місцем масових поховань в’язнів концентраційного табору. Зокрема, подібні дослідження на цій території проводили у 2009 року — між двома північними вежами. «Там опрацювали досить велику територію, заклали шурфи і провели археологічні зондажі – інформація про поховання не підтвердилася.

Так виглядає, що перед відступом зі Львова, німці рештки поховань ексгумували, вивезли та спалили в Лисинецькому лісі. А кістки — роздробили на костодробилках. Тож скільки тут було поховано і переексгумовано в’язнів – достеменно не відомо. Але, на мою думку, Цитадель не була місцем великих поховань, бо німці, напевно, не хотіли мати в середмісті таке захоронення», — сказав Олег Осаульчук.

Зазначимо, комплекс фортифікаційних споруд на Цитаделі, збудований у XIX столітті, має статус пам’ятки архітектури національного значення та пам’ятки історії як місця концентраційного табору «Шталаг 328». Під час Другої світової війни нацисти утримували тут радянських, французьких, бельгійських та італійських військовополонених. За різними оцінками істориків, у таборі могли загинули до 150 тис. людей.