Львів активно готується до впровадження реформи старшої профільної школи, яка в Україні стартує у 2027–2028 роках. У понеділок, 2 лютого, відбулося публічне обговорення ключових змін, передбачених реформою, та напрацювань міста щодо прогнозованої мережі ліцеїв. До дискусії, окрім посадовців, долучилися освітяни, батьки учнів і депутати.

Повідомила пресслужба Львівської міської ради.

З 2027 року в Україні розпочнеться профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це фінальний етап реформи «Нова українська школа» (НУШ), запровадженої ще у 2018 році по всій країні. Її мета — підвищити якість освіти та надати учням можливість свідомо обирати профіль навчання відповідно до власних зацікавлень і планів на майбутнє.

«У Львові функціонує 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей. Це означає, що реформа старшої профільної школи торкнеться дуже великої кількості львів’ян — учнів, батьків і педагогів. Очевидно, що за таких масштабів досягти 100-відсоткової згоди всіх сторін неможливо.

Водночас саме тому ця реформа є надзвичайно відповідальною та потребує виваженого й поступового впровадження. Хочу зазначити, що така система, яка є зараз, існує лише в росії та білорусії. Ми ж рухаємося до європейської школи.

Наше завдання — проводити ці зміни обережно, з урахуванням різних позицій і з постійним діалогом із батьками, педагогами та громадою, розуміючи, що це одна з найбільш масштабних освітніх трансформацій для міста», — зазначив Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури ЛМР.

Під час обговорення зосередилися на найпоширеніших питаннях, які виникають у батьків, учнів та педагогів щодо нововведень.

Також представники департаменту освіти та культури ЛМР планують зустрічі з батьками й педагогічними колективами кожної школи, аби детально обговорити зміни, які безпосередньо стосуватимуться конкретного закладу у громаді.

Як зміниться мережа шкіл у Львівській громаді?

З 2027 року усі школи будуть класифікувати за таким поділом:

• початкова школа (I ступінь) — 1–4 класи;
• гімназія (I–II ступені або II ступінь) (всі до старшої школи) — 1–9 класи або 5−9 класи;
• ліцеї будуть трьох рівнів:

I–III ступенів (1−12 класи)

II–III ступенів (5−12 класи),

III ступеня (10−12 класи).

Ліцеї стануть профільними, тобто такими, що передбачатимуть вужчу спеціалізацію:

• академічну;
• наукову;
• спеціалізовану.

Також передбачені ліцеї на час перехідного періоду, які зрештою стануть гімназіями (наразі перелік таких закладів напрацьовують).

Перелік шкіл, які стануть ліцеями — наприкінці матеріалу.

Де навчатимуться учні 1–4 та 5–9 класів?

У кожному мікрорайоні Львівської громади функціонуватимуть початкові школи (школи І ступеня) та гімназії (I–II ступені або II ступінь), які забезпечуватимуть навчання учнів наймолодшого віку фактично поруч із домом.

Відтак принцип доступності для першачків зберігається: заклади освіти й надалі будуть максимально наближеними до місць проживання дітей, щоб щоденне навчання не потребувало тривалого доїзду. Тому діти 1–4 класів зможуть продовжувати навчання у закладах початкової школи (І ступінь) або у гімназіях (І–ІІ ступені).

Для учнів 5–9 класів навчання відбуватиметься в гімназіях (I–II ступені або II ступінь), які забезпечуватимуть здобуття базової середньої освіти та підготовку до подальшого профільного навчання в ліцеях.

Чи зможуть діти теперішніх молодших класів довчитися у своїй школі?

Перехід відбуватиметься поступово. Початкову та середню школу поетапно виводитимуть з академічних ліцеїв III ступеня, що для дітей означає — можливість довчитися у своїй школі.

Діти, які вже навчаються у школах, зможуть продовжити навчання у своєму закладі або отримати альтернативні варіанти. Водночас ті школи, де не передбачене навчання учнів 1−4 класів, не набиратимуть перші класи. А ось ті учні, які вже навчаються у цих школах — завершать навчання.

Що зміниться для дітей після 9 класу?

Реформа передбачає розширення освітніх можливостей для старшокласників (10−12 класів). Вони не будуть вивчати усі предмети, як це є зараз, а обиратимуть ті курси, які їм знадобляться для вступу до вищого навчального закладу.

Після завершення базової середньої освіти (9 класу) учні зможуть вступати в:

• академічний ліцей;
• науковий ліцей;
• спеціалізований ліцей;
• професійний коледж.

За даними Львівської міської ради, вже зараз близько 25% львівських учнів після 9 класу обирають заклади професійно-технічної освіти. І цей показник щороку зростає, що свідчить про зростання рівня якості освіти в профтехах.

Для вступу до ліцею складати іспити учням не потрібно. Водночас, якщо в ліцею буде великий попит, а кількість місць у цьому ліцеї обмежена, заклад освіти має право створити вступний іспит для відбору учнів.

Важливо, що 10 клас у ліцеях буде адаптаційним. Протягом цього року учень матиме змогу визначитися з напрямом навчання та, за бажанням, змінити спеціалізацію упродовж цього навчального року.

У 11–12 класах відбуватиметься поглиблене вивчення профільних предметів. Наприклад, якщо учень планує вступ до університету на спеціальності, пов’язані з математикою чи точними науками, він зможе готуватися до цього ще зі школи. Це також полегшить підготовку до вступних іспитів і зменшить потребу у репетиторах.

Науковий ліцей

Науковий ліцей — заклад загальної середньої освіти, діяльність якого спрямована на поглиблене вивчення природничих, математичних, технічних і гуманітарних наук, а також на формування в учнів дослідницького мислення та наукової культури.

Навчання в науковому ліцеї поєднує якісну загальноосвітню підготовку з системною роботою над науковими проєктами.

Однією з ключових особливостей наукового ліцею є залучення до освітнього процесу педагогів із науковими ступенями, а також співпраця з закладами вищої освіти, науковими установами та дослідницькими центрами.

Навчання в науковому ліцеї орієнтоване на учнів, які виявляють підвищений інтерес до науки та дослідницької діяльності, а також бачать своє майбутнє в академічній, науково-дослідній або інноваційній сфері та планують продовжувати навчання у закладах вищої освіти відповідного профілю.

Спеціалізований ліцей

Спеціалізований ліцей — це заклад освіти, що спрямований на поглиблений розвиток здібностей учнів у визначених напрямах. Такі ліцеї передбачають залучення педагогів із науковими ступенями, а також фахових тренерів і митців, що забезпечує високий рівень підготовки та професійний супровід навчального процесу.

До спеціалізованих ліцеїв належатимуть заклади спортивного та мистецького спрямування.

Вступ до спеціалізованих ліцеїв орієнтований на дітей із вираженими здібностями або стійкою мотивацією до розвитку у сфері мистецтва чи спорту. Такі заклади також обирають учні, які планують подальше навчання в мистецьких або спортивних закладах вищої освіти, фахових коледжах чи професійних установах відповідного профілю.

Академічний ліцей

Академічні ліцеї — це заклади загальної середньої освіти з профільним навчанням для учнів 10–12 класів, що забезпечують поглиблену підготовку з обраних навчальних предметів відповідно до освітніх інтересів і професійних намірів учнів. Основною метою академічного ліцею є створення умов для усвідомленого вибору майбутньої освітньої та професійної траєкторії.

Академічні ліцеї матимуть такі профілі навчання:

• мовно-літературний;
• суспільно-гуманітарний;
• мистецько-креативний;
• інженерно-технологічний;
• економічний;
• спортивний;
• STEM та інші.

Професійний коледж

У Львові вже активно триває робота над розвитком системи професійної освіти. Наразі в місті функціонує 16 сучасних закладів професійної освіти, які поступово оновлюються та модернізуються відповідно до потреб ринку праці.

У межах реформи вже здійснюються кроки з покращення матеріально-технічної бази закладів професійної освіти, підвищення якості навчального процесу та створення сучасних майстерень і навчально-практичних центрів. Учням пропонується широкий вибір спеціальностей, що дозволяє раніше розпочати опанування професії та впевнено виходити на ринок праці.

Обов’язкові предмети для всіх старшокласників

У всіх ліцеях обов’язковими для вивчення будуть такі предмети:

• українська мова і література;
• математика;
• історія;
• англійська мова;
• фізична культура;
• захист України.

Що зміниться для шкіл, які не стали ліцеями?

Для тих шкіл, які не стануть ліцеями (перелік ліцеїв — наприкінці матеріалу), не буде значних змін. Ці школи будуть або початковими (1−4 класи), або гімназіями (1−9). Однак у них не буде старшої школи, тобто 10−12 класів.

Водночас ті школи, які знаходяться у віддалених районах та в яких навчатимуться учні від 1 до 12 класу, майже не відчують змін.

Які критерії відбору та поділу шкіл?

Як наголошують у департаменті освіти та культури міста, під час формування мережі профільних ліцеїв у Львівській громаді враховували комплекс ключових критеріїв, зокрема:

• Територіальні критерії:

• важливим було забезпечити наявність школи, де можуть навчатися учні 1−12 класів у віддалених районах міста.
• У кожному мікрорайонні будуть школи, де навчатимуться учні 1−4 класів та 5−9 класів, щоб забезпечити зручне добирання для найменших.

• Окрему увагу приділяли матеріально-технічній базі закладів освіти — наявності навчальних кабінетів, лабораторій, спортивної та мистецької інфраструктури, а також можливостям для їх подальшого розвитку та модернізації.
• Важливим чинником стало кадрове забезпечення школи — наявність педагогів відповідної кваліфікації, здатних викладати профільні предмети, а також потенціал для залучення фахівців з необхідною спеціалізацією.
• Суттєвим критерієм був стан будівель шкіл та прилеглої інфраструктури — безпека приміщень, їх відповідність санітарним і технічним вимогам, а також наявність умов для комфортного перебування учнів.
• Окремо враховували транспортну доступність закладів освіти — зручність доїзду громадським транспортом і можливість організації підвезення учнів, що є особливо важливим у межах формування нової мережі ліцеїв.

«Підготовка до цієї реформи почалася не сьогодні — насправді про неї говорять уже понад сім років. Саме ті діти, які навчаються за логікою реформи, нині є учнями сьомих класів у всіх школах міста. Практична підготовка до цього етапу тривала 4–5 років. Упродовж цього часу аналізувалися різні сценарії: рахували кількість дітей, вивчали територіальну доступність, під’їзди, підходи до закладів, можливості шкіл і громад. Ми заздалегідь розуміли, що до цього етапу доведеться прийти, і свідомо готувалися до нього.

Відповідно до державної концепції, повноцінний запуск реформи запланований на 1 вересня 2027 року. Наступний навчальний рік стане пілотним, а вже згодом реформа має запрацювати в повному обсязі», — зазначила голова комісії освіти і науки Львівської міської ради, депутатка Вікторія Христенко.

Чому ці зміни в освіті є актуальними?

• Модель «1–4 класи — початкова школа, 5–9 — гімназія, 10–12 ліцей» уже успішно працює у більшості європейських країн. Безперервність освіти забезпечується не фізичною прив’язаністю до одного закладу, а логічною послідовністю етапів навчання, орієнтацією на потреби учнів і якістю освітнього процесу на кожному рівні.

• За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН та проєкту DECIDE (серед понад 80 тисяч респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися у більш віддаленому закладі за умови кращих умов навчання та організованого підвезення.
• Реформа розроблена з врахуванням освітніх, соціальних та психологічних особливостей учнів старших класів.
• Реформа також передбачає більшу автономію закладів освіти — можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси протягом кількох місяців, а не всього навчального року.

«Добре, що між нами є цей діалог. Якщо серед учителів і батьків виникають запитання чи занепокоєння, це означає, що їм не байдуже і що ці зміни справді важливі. Саме це нас об’єднує. Найперше реформа дає учням свободу вибору — можливість зосередитися на тих предметах і напрямах, які їм справді цікаві та важливі для майбутнього. Водночас вона створює умови для того, щоб педагоги працювали з дітьми, які свідомо зацікавлені у навчанні й розвитку в обраному напрямку. Саме свобода вибору учня є ключовою ідеєю та центром цієї реформи» — розповідає Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження Нової української школи при Міністерстві освіти і науки України.

Що вже зроблено?

У Львові вже визначено пілотні ліцеї, які наступного навчального року будуть навчатися за новою системою. З вересня ліцей «Лідер», школа №84 та Лінгвістична гімназія розпочнуть пілотне впровадження реформи.

Учні цих навчальних закладів на рік раніше за інших зможуть вчитися за новою 12-річною програмою замість чинної 11-річної та оцінити всі переваги реформи. Ще два заклади подали відповідні заявки до Міністерства освіти і науки України.

Пілотування дає можливість:

• на рік раніше перейти на 12-річну систему навчання;
• обирати профіль навчання;
• здобувати бакалаврську освіту за 3 роки замість 4.

Водночас деякі школи у Львові фактично вже пройшли етап реорганізації. Зокрема, школа № 23, що на вул. Варшавській, цього року не набрала 10-й клас.

«Адміністрація школи прокомунікувала з батьками, і учнів перевели цілим потоком до інших закладів. На паралелі було два класи — обидва перейшли в інші школи. Цього року ці діти завершують навчання в 11-му класі. Водночас сама школа фактично вже пройшла етап реформи й трансформувалася у гімназію, адже заклади, де навчатимуться учні з 1 по 9 клас, надалі матимуть статус гімназій», — пояснив Андрій Закалюк.

Переглянути трансляцію презентації та обговорення можна за посиланням на YouTube каналі Львівської міської ради.

ПРОГНОЗОВАНА МЕРЕЖА ЛІЦЕЇВ

(передбачає обов’язкову складову 10−12 класів)

ВАЖЛИВО: також побачити розташування ліцеїв, профтехів та інших шкіл можна на карті .

НАУКОВІ ЛІЦЕЇ (II-III ступені, 5/7−12 класи)

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЛІЦЕЇ (II-III ступені, 5−12 класи)

АКАДЕМІЧНІ ЛІЦЕЇ (I-III ступені, 1−12 класи, з поглибленим вивченням мов)

АКАДЕМІЧНІ ЛІЦЕЇ (I-III ступені, 1−12 класи, віддалені мікрорайони)

АКАДЕМІЧНІ ЛІЦЕЇ (II-III ступені, 5−12 класи)

АКАДЕМІЧНІ ЛІЦЕЇ (III ступінь, 10−12 класи)