Не щодня зустрінеш людину, чия робота — приходити в гості на День народження. Іван Фасольник уже 18 років вітає найстарших мешканців Львівської громади — довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років. Для них він не просто представник міста, а людина, яка приносить тепло, відчуття свята і нагадує про те, що громада пам’ятає і цінує.

Повідомила пресслужба Львівської міської ради.

28 січня Іван Фасольник завітав на вулицю Пулюя — до помешкання Тамари Чикиш, якій цього дня виповнилося 100 років. Через стан здоров’я ювілярка не святкувала свій день народження у родинному колі.

«Останнім часом здоров’я мами значно погіршилося, тому нам було не до святкувань. Але ваш візит подарував нам відчуття свята. Дякуємо, що не забуваєте про таких людей, як моя мама. Це справді дуже приємно», — розповів син ювілярки пан Володимир.

Від імені громади міста Іван Фасольник передав пані Тамарі грошову допомогу в розмірі 10 тисяч гривень, пам’ятну монету Короля Данила Галицького та зачитав вітальний лист від міського голови Львова Андрія Садового

«Такі люди, як пані Тамара, заслуговують на особливу увагу. Вони багато працювали, пережили непрості часи.

Саме тому ще у 2007 році з ініціативи тодішнього керівника управління соціального захисту Наталії Федорович у Львові започаткували традицію вітати і вшановувати тих, кому виповнюється 100 років, а згодом і тих, кому 101 і більше років. Спершу довгожителів вітали керівники районних відділів соціального захисту. Коли ж іменинників побільшало — до цієї почесної місії уповноважили і мене у 2008 році.

Початково сума грошової допомоги становила одну тисячу гривень. З роками її збільшували — спершу у п’ять, а згодом у десять разів. Сьогодні всі мешканці Львівської громади, яким виповнюється 100 років отримують від міста одноразову грошову допомогу в розмірі 10 тисяч гривень, пам’ятну монету засновника Львова Короля Данила та вітальний лист від міського голови. А тим, кому виповнюється 101 рік і більше, така допомога надається щороку до дня народження.

Іван Фасольник вітає довгожителів майже щомісяця. У січні він привітав шістьох іменинників, у лютому завітає до трьох, а в березні — вже до дев’яти. Буває, що в один день поважний вік святкують кілька іменинників. Так, цьогоріч 25 грудня, у свято Різдва Христового, одразу троє мешканців відзначатимуть свій день народження — 100 років, 104 роки та 105 років.

Свою роботу він не вважає незвичною — каже, що це приємна, цікава й водночас відповідальна місія.

«Кожен візит — це нова історія життя, нові знайомства і навіть нові друзі. Я вже не уявляю своєї роботи без наших довгожителів», — зізнається він.

Серед них чимало людей, що пережили Голодомор, переселених з Лемківщини, тих, хто пережив заслання, війну і важкі післявоєнні роки. Іван Фасольник пригадує, як одна зі сторічних жінок — зв’язкова УПА — розповідала, що її діти щодня долали пішки 13 кілометрів до школи, попри люті зими та небезпеку в далекому Сибіру. А один із довгожителів, родину якого переселили з Лемківщини, ішов пішки з Тернополя до Львова разом із коровою — годувальницею родини.

За статистикою управління соцзахисту, серед довгожителів переважають жінки. Нині найстаршою мешканкою Львова є Олена Кирилівна Рибалко. У червні їй виповниться 109 років і вже вдесяте з привітаннями до неї завітає Іван Фасольник.

«Рецепту довголіття у них немає. Кажуть: «На все Божа воля». Були випадки, коли чоловік палив цигарки, любив «частуватися» — і дожив до ста. Вітав також удостоєну почесним званням України «Мама-героїня» жінку, у якої було п’ятеро дітей, 11 внуків, 4 правнуки і яка все життя важко працювала. А вона теж стала довгожителькою і дожила до 104 років», — каже Іван Фасольник.

Дехто з ювілярів і в поважному віці залишається активним. Наприклад, львів’янка Євфросинія Тарасова, якій цього року виповниться 104 роки, на своє 102-річчя ще сама спекла торт. Водночас є й ті, кому вже складно пересуватися чи говорити, хто має проблеми зі здоров’ям або пам’яттю.

«Я відвідую кожного і кожну саме в день народження. Якщо він припадає на вихідні — приходжу в перші робочі дні. Буває, що родичі просять не приходити — ми поважаємо їхнє рішення. Тоді передаємо подарунок на підставі документів, які підтверджують, що в людини справді день народження — 100 і більше років», — додав посадовець.

До приходу Івана Фасольника довгожителі старанно готуються — особливо жінки.

«Вони чомусь дуже переживають, коли я маю до них прийти. Знаєте, то як люди хвилюються, коли має прийти священник хату освячувати під час Йорданських свят. Особливо жінки. Вони з самого ранку готуються, — так мені родичі розповідають, — вмиваються, одягаються і вже сидять, чекають, поки я прийду. Навіть в той день не лягають спати в обідню пору. По кілька разів перепитують своїх рідних «ну, коли вже буде, коли буде», телефонують мені, чи я вже їду. Для них ця точність дуже важлива. Тому я стараюся бути в точну годину, на яку домовились», — наголошує представник мерії.

Трапляються у роботі й кумедні та зворушливі історії. Якось Іван Фасольник вітав двох довгожителів із однаковим прізвищем — Степана і Миколу Знаків. Виявилося, що обидва родом з одного села — переселенці з Лемківщини, колись були добре знайомі, але втратили зв’язок під час переселення.

Наразі у Львові продовжують збирати інформацію про довгожителів, щоб не оминути увагою жодного з них.

«Це люди, які прожили ціле століття і більше, стали живими свідками історії, зберегли мудрість, традиції. Для нас надзвичайно важливо, щоб кожен із них відчував турботу і вдячність громади. Саме тому ми продовжуємо традицію вітання наших довгожителів.

Якщо у вашій родині, серед рідних чи по сусідству живе дідусь або бабуся, яким у 2026 році виповнюється 100 і більше років, будь ласка, повідомте нам про це. Для нас важливо не пропустити жодного довгожителя, адже кожна така людина заслуговує на увагу та підтримку від міста», — зауважує керівниця управління соціального захисту Львівської міської ради Тетяна Колесник.

Аби отримати допомогу від міста для довгожителів, потрібно звернутися в районний відділ соціального захисту за місцем реєстрації уродинника.

Контакти:

• Залізничний відділ соціального захисту

вул. І. Виговського, 34, тел.: (032) 254 68 16;

• Личаківсько-Галицький відділ соціального захисту

вул. К. Левицького, 67, тел.: (032) 254−62−87; 099 254−62−89;

• Сихівський відділ соціального захисту

просп. Червоної Калини, 66, тел.: (032) 254−64−85;

• Франківський відділ соціального захисту

вул. Генерала Т. Чупринки, 85, тел.: (032) 254−69−69; 050 254−69−56;

• Шевченківський відділ соціального захисту

вул. В. Липинського, 11, тел.: (032) 254−67−20; 098 254−67−27.

Соціальна лінія підтримки міста — 16 — 20  (безкоштовно).

Торік у Львові привітали 38 мешканців Львівської МТГ, з яких: 16 людей відзначили 100 років та 22 людей — 101 і більше років. У 2024 році привітали 45 ювілярів, які відзначали 100 та більше років. Цьогоріч свій поважний ювілей відзначатимуть 66 мешканців нашої громади.