Мешканцям Львова представили можливі сценарії розвитку північної частини міста. Їх напрацювали п’ять міжнародних команд, кожна з яких складається з архітекторів та містопланувальників з України та Європи. Місцеві спілкувалися з командами та розповідали, що працює сьогодні в мікрорайоні, чого бракує та які зміни мають найбільше значення для повсякденного життя, безпеки та загальної якості району. Також відвідувачі залишали свої письмові коментарі.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Близько 200 учасників взяли участь в обговоренні. Серед них ті, хто живе в цьому районі, працює або часто користується інфраструктурою, а також представники громадських організацій, бізнесу, депутати та усі зацікавлені.

Захід є частиною процесу формування сценаріїв розвитку території (тестового планування) — підходу, що дозволяє напрацювати та порівняти різні просторові рішення для території, враховуючи думку громади, експертів і міста.

Територія, над якою працюють команди, охоплює північну частину Львова між вулицями Замарстинівською, Мазепи, Грінченка, Богдана Хмельницького та межею міста. Саме тут місто разом із міжнародними партнерами досліджує, якою вона може бути у майбутньому. Межу опрацювання можна переглянути тут.

Учасники обговорення поділилися своїм щоденним досвідом життя в районі, що допомогло командам краще зрозуміти потреби в транспорті, інфраструктурі та якості середовища. Зокрема, мешканці проти активного транзитного руху через район, водночас підкреслюють необхідність виїздів з району, розвитку зручних локальних зв’язків і покращення громадського транспорту. Усі зібрані коментарі мешканців опублікують у звіті. Його отримають команди, щоб доопрацьовувати пропозиції.

«Ми розпочали цей процес, щоб узгодити всі інтереси мешканців, громади, багатьох кооперативів, які тут є, де люди мешкають в однородинних будинках і не мають достатньо доріг, де є потреби розвитку інших локацій, соціального житла, лікарень тощо. Тому щоб узгодити всі ці елементи в ширшій території північної частини Львова — ми розпочали тестове планування спільно з нашими партнерами та експертами з європейських країн і за підтримки міста Цюрих і кантону Цюрих», — розповів Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.

Територія Північного Львова ще з 60-х років передбачалася для великого житлового району. Проте сьогодні це не є актуальним, стверджує головний архітектор, адже у цій дільниці треба зберегти зелені пагорби. А також розширювати соціальну інфраструктуру, зокрема в рамках екосистеми людяності НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), яку розвивають тут.

«Тут будується соціальне житло і живуть люди, які чекають протезування — а це мешканці як Львова, так і інших міст України. Тому ми бачимо майбутнє північної частини Львова як простір турботи, в тому числі турботи про природу, довкілля, про унікальний ландшафт Львова», — підкреслив Антон Коломєйцев.

У тестовому плануванні Північного Львова беруть участь 5 команд:

• Команда 1: Hosoya Schaefer Architects (Швейцарія) + ATO-Bel architects (Львів);
• Команда 2: Agence TER (Франція) та Martin Duplantier Architectes (Франція) + Urbaideas (Львів), Room⁶⁶ (Львів) та Burø (Київ);
• Команда 3: Karres en Brands (Нідерланди) + Drozdov & Partners (Львів);
• Команда 4: West 8  (Нідерланди) + AVR Development (Львів);
• Команда 5: Studio Vulkan (Швейцарія) + ABMK (Львів).

Команди архітекторів фокусувались на збереженні зелених зон, покращенні транспортної інфраструктури, створенні якісних стійких спільнот, а також раціональності та практичності — можливості втілення ідей. Зокрема серед пропозицій планувальників є відкриття річки, яка зараз в колекторі, створення терапевтичних садів з тваринами чи напівприватних садів, які мешканці можуть використовувати, як свої прибудинкові території.

«Ми пропонуємо влаштувати терапевтичні сади, такі зони з тваринами, на місці існуючих дачних кооперативів. Об’єднати смугою громадського транспорту Малехів, Брюховицьку дорогу та існуючу частину міста — щоб активувати навколишні квартали і підсилити зелені зони. Більш інтенсивну забудову — від 6−8 поверхів — пропонуємо розташовувати вздовж магістралей і чим ближче до зелених зон, тим зменшувати масштаб і поверховість — до двоповерхових приватних житлових будинків максимально близько до зелених зон», — пояснив Данило Кінаш, головний архітектор компанії ABMK (Львів), що працює спільно з Studio Vulkan (Швейцарія).

«Найбільша цінність для нашої команди — це унікальний природній ландшафт на цій території, який ми хочемо максимально зберегти. Рушійними силами є топографія і відкриття річки, яка зараз десь відкрита, десь закрита в колектори. Хочемо її відкрити максимально для людей — щоб сформувати такий зелений каркас, який буде об’єднувати повністю північ Львова.

Найбільше людей турбує питання дач. Це приватні ділянки з малими садибними будинками. Люди дуже переживають, щоб їх не зносили і не будували натомість багатоповерхівки. Звісно, ми всіх переконуємо, що наша головна цінність — зберегти цю унікальну структуру дач», — розповіла Ірина Герць, архітекторка з команди AVR Development (Львів), що працює спільно з West 8  (Нідерланди).

Одна з команд бачить розбудову району саме через розбудову спільноти, концепцію якої вони взяли за основу свого проєкту. Команда передбачає кілька озеленених просторів, в які вже потім можна інтегрувати комфортну забудову.

«В центрі спільнот ми передбачаємо активну громадську площу, навколо якої буде представлена соціальна інфраструктура та громадські сервіси. Цим самим можемо забезпечити, зокрема, пішохідну доступність кожної спільноти. Так зване 15-хвилинне місто. Також особливістю нашої концепції є те, що ми передбачаємо першою фазою ущільнення вже існуючої структури, яка відноситься до вулиці Мазепи, вулиці Миколайчука та вулиці Грінченка.

Ми вважаємо, що наразі вулиці є не людиноцентричними, а більше орієнтованими на машини. Хотілося б трансформувати їх для комфорту людей, артикулювати публічний простір, надати нових сервісів мешканцям району, впорядкувати машини, паркінги і двори, створити напівприватні сади, які можуть використовувати мешканці як свої прибудинкові території, підсилюючи цим та створюючи стійкі спільноти цього району», — поділилась Марія Школьник, архітекторка Drozdov & Partners (Львів), співпрацює з Karres en Brands (Нідерланди), що працюють спільно з Drozdov & Partners.

Важливо, що на цьому етапі не йдеться про затвердження проєктів. Команди досліджують різні сценарії розвитку, які дозволяють оцінити потенціал території та можливі підходи до її трансформації.

Після другого воркшопу, що включав також публічну консультацію з мешканцями, команди продовжать роботу над своїми пропозиціями. Влітку 2026 року доопрацьовані концепції представлять публічно в рамках Lviv Urban Forum.

На основі напрацювань команд та рекомендацій експертів на наступних етапах сформують узгоджену просторову концепцію розвитку території. Вона стане основою для подальшої роботи над містобудівною документацією, яка також передбачає додаткові можливості для участі громадськості.

Нагадаємо, в 60-х роках у Львові планували збудувати новий район — Північний Львів. Задум не втілили, тож нині ця територія має потенціал для створення сучасного району за кращими європейськими практиками. Визначити, якою вона може бути у майбутньому, взялися міжнародні та місцеві фахівці з планування. П’ять архітектурних команд — зі Швейцарії, Франції, Нідерландів, Києва та Львова — долучилися до тестового планування розвитку району Північного Львова.

Усі результати тестового планування будуть представлені на Lviv Urban Forum 2026. Зазначимо, процес тестового планування північного Львова організовують міста Львів та Цюрих, кантон Цюрих, Swiss Network with Ukraine, планувального офісу ONplan та «Studio Zmist». Подія відбулася за підтримки КУ «Інститут міста» та Майстерні міста. Фінансування — позабюджетне.

Більше інформації тут https://lvivnorth.com