42-річного мешканця Львова госпіталізували у вкрай важкому стані. На передній частині шиї у нього виднівся набряк, почервоніння і були зони шкіри чорного кольору. Після ретельного огляду чоловікові поставили діагноз: некротизуючий фасціїт, ускладнений сепсисом (зараженням крові). Якщо інфекцію виявляють на пізній стадії, то понад 90% таких хворих помирають. Як з’ясували львівські медики, інфекція потрапила в організм через порізи під час гоління.

Як пояснив ZAXID.NET завідувач першого хірургічного відділення Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Гнат Герич, некротизуючий фасціїт викликають аеробні і анаеробні бактерії, що ушкоджують м’які тканини (шкіру, підшкірну клітковину, фасції). І це є найнебезпечніша інфекція м’яких тканин, вона навіть більш небезпечна, ніж газова гангрена. При цій інфекції хворі швидко помирають від інтоксикації.

У пацієнта все почалося з того, що передня частина шиї раптом почала поболювати, згодом виник набряк, почервоніння. Чоловік не міг до шиї доторкнутися, бо вона боліла, але іти на консультацію до лікарів не поспішав. Шість днів промучився вдома. Але коли на передній частині шиї з’явилися чорні плями, він звернувся до лікарів.

«Стан хворого був вкрай важкий. Окрім набряку на шиї з ознаками змертвілих тканин, набряки червоного кольору виявили на передній частині грудної клітки, лопатці, під пахвою тощо. Інфекція попала в кров й почала розповсюджуватися по організму. Виник так званий важкий сепсис, при якому перестають нормально працювати важливі органи і системи, різко падає тиск», – каже Гнат Герич.

На той час інфекція вже потрапила у зону, де розташоване серце й інші важливі органи, що значно ускладнювало лікування пацієнта.

Гарантії, що пацієнта вдасться врятувати, ніхто не давав. Смертність у таких випадках становить понад 90%.

Пацієнта термінова взяли в операційну. До складу операційної бригади увійшли Гнат Герич, завідувач щелепно-лицевої хірургії Олег Ковтуняк, хірург Андрій Микуш і анастезіолог Орест Юзьків.

«Ми видалили змертілі частини м’яких тканин, відкрили вогнище інфекції, які були у верхній частині грудної клітки, під пахвою, на лопатці, щоб побороти інфекцію, і поставили у рани спеціальні ліки. Оскільки анаеробні бактерії (здатні жити без кисню) дуже добре почуваються там, де нема доступу повітря, ми згодом помістили пацієнта у спеціальний апарат, де під тиском насичували м’які тканини киснем», – каже Олег Ковтуняк.

На щастя, лікарям вдалося за доволі короткий час зупинити розповсюдження інфекції й стабілізувати стан пацієнта. Але перед хірургами виникло інше питання: чим закрити великий дефект, який виник після висічення змертілих м’язів, шкіри на шиї?

Хірурги провели аутотрапсплантацію – взяли зі стегна пацієнта поверхневий шар шкіри і закрили нею дефект на шиї. Операцію з пересадки шкіри проводили у два етапи. 5 березня була друга операція, під час якої дефект на шиї повністю закрили. Пересаджена шкіра, за словами лікарів, з часом відімре, але до цього часу під нею вже встигнуть утворитися нормальні шкірні покрови.

Зараз стан пацієнта задовільний. Усе найстрашніше уже позаду. Як тільки приживеться пересаджена шкіра, чоловіка випишуть з лікарні.

Де точно львів’янин підхопив інфекцію, достеменно сказати важко. Та після розмови з пацієнтом лікарі схиляються до думки, що вона потрапила в організм через невеликі порізи під час гоління.

Такі інфекції можуть виникнути у цілком здорових людей, але найчастіше вони виникають у людей з ослабленим імунітетом, які хворіють на цукровий діабет, туберкульоз, інші захворювання, коли імунна система ослаблена і не може дати відсіч. Львів’янин, про якого йде мова, хворів на туберкульоз, раніше переніс операцію, під час якої йому видалили частину легені.

Аби не допускати запущених форм захворювання, хірурги радять при перших незрозумілих почервоніннях, набряках, що виникають на тілі, не гаяти часу і консультуватися з лікарями, щоб виявити інфекцію на ранній стадії і не дозволити їй потрапити у кров, бо тоді врятувати пацієнта дуже важко. Виживають лише одиниці.