26 червня в Українському католицькому університеті відбулося офіційне відкриття і посвячення нового Колегіуму – масштабного формаційного простору для студентів, спроєктованого за моделлю living learning community – спільноти, що живе і навчається разом.
Про це пише сайт УГКЦ.
Новий будинок має площу понад 8 500 кв.м, тут гармонійно поєднані 116 житлових блоків для студентів, унікальний сучасний студентський простір та студентський клуб, мінікінозал, фітнес-центр, студентські офіси, велостоянка, зелена зона для відпочинку та дозвілля, офіси УКУ, кімнати для гостей. І це ще далеко не все, що чекає на студентів та гостей нового Колегіуму УКУ.
На кожному поверсі разом із студентами мешкатимуть по 2 куратори, які є працівниками університету і, крім своїх прямих обов’язків, ділитимуть житловий простір з молоддю й будуть відповідальними за формаційну програму: духовну, культурно-інтеграційну, освітню, спортивну.
Саме формаційна програма є особливістю колегіумів УКУ. Це унікальна пропозиція звернена до студентів, які мають нагоду розвивати власну духовність, особисті якості та соціальні навички через участь у житті спільноти. Вона побудована за логікою гасла Українського католицького університету: Свідчити, Служити, Спілкуватися.“Формаційна програма об’єднує студентів, викладачів, духовних осіб та осіб із особливими потребами. Разом вони моляться, показують як можна свідчити своїм життям, діляться досвідом та настановами. Саме це вирізняє Колегіум УКУ не лише від інших гуртожитків в Україні, а й від аналогів студентських помешкань у світі”, – коментує Магістр Колегіуму о. Юрій Козловський.
Новий Колегіум є частиною унікального університетського містечка (кампусу) Українського католицького університету, в межах якого вже діють: Центр митрополита Андрея Шептицького, храм Святої Софії-Премудрості Божої, багатофункційний академічний корпус і Колегіум ім. Патріарха Йосифа Сліпого.
Основні концептуальні рішення та функціональні складові будинку було визначено програмною групою УКУ, за участі міжнародних та університетських архітекторів, зокрема авторів оригінальної концепції першого Колегіуму ім. Патріарха Йосифа Сліпого. Генеральним проєктувальником була компанія “АВР Девелопмент” (архітектори: Володимир Йосипчук, Віталій Ганжа, Анна Кундруцкова) . Основні інженерні мережі розробила компанія “О.В.К. Проект” та ряд інших компаній. Інтер’єри готельно-офісного крила розробляли: Марія Павлишак, Галина Стрипа (Дизайн бюро Ses3). Концепцію благоустрою розробили Ірина Волинець та Марія Процик (MI Studio). Генпідрядником будівництва була компанія “Галицька будівельна гільдія”.
Загальний бюджет проєкту будівництва нового Колегіуму УКУ становить близько 9 млн. доларів. У цю суму входять усі прямі та непрямі витрати проєкту: від розробки концепції та проєктування, до будівництва, оздоблення, благоустрою, обладнання та умеблювання, включно з побутовою технікою і мультимедійним обладнанням, а також усіма іншимивитратами УКУ, пов’язаними з будівництвом. 6,3 млн. доларів – це сума кредиту від U.S. International Development Finance Corporation (у минулому – OPIC: Overseas Private Investment Corporation), решта – надходження від благодійників та фондів. Зараз в УКУ триває пошук коштів, які допоможуть повернути суму позики.
Серед меценатів, внески яких у підсумку становлять близько 2,7 млн доларів – підприємці, компанії, благодійні фонди:
американська урядова програма USAID/ASHA – 536 тис. доларів;
німецька католицька благодійна організація Renovabis – 495 тис. євро;
анонімний жертводавець з України – 357 тис. доларів;
Zagoriy Foundation (Катерина і Гліб Загорій) – 300 тис. доларів;
інвестиційна компанія Dragon Capital (Томаш Фіала) – 200 тис. доларів;
анонімний жертводавець із США – 150 тис. доларів;
львівська ІT-компанія Soft Serve (Тарас Кицмей, Тарас Вервега, Олег Денис та Ярослав Любінець) – 100 тис. доларів;
концерн «Галнафтогаз» (Віталій Антонов) – 100 тис. доларів;
«Благодійний фонд Петра Порошенка» – 100 тис. доларів;
«Нова Пошта» (В’ячеслав Клімов) – 60 тис. доларів;
львівська компанія «Еко-Оптіма» (Зіновій Козицький) – 50 тис. доларів;
Фонд пам’яті Богдана Зенона Климка (In memory of Bohdan Zenon Klymko, США) – 50 тис. доларів;
«Берта Груп» (Олександр Бережанський) – 25 тис. доларів;
львівська мережа магазинів «Рукавичка» (Богдан Козак) – 25 тис. доларів;
львівський оптовий ринок «Шувар» (Роман Федишин) – 25 тис. доларів;
львівська компанія «Ензим» (Олена Вовк) – 20 тис. тис. доларів;
львівський підприємець Андрій Гаврилів (ПП «Адамас») – 10 тис. доларів;
дніпровський підприємець Євген Яременко (ТОВ «Солар Стальконструкція») – 10 тис. доларів;
американський жертводавець Тімоті Фланіган (Timothy Flanigan) – 20 тис. доларів;
американський жертводавець Джефрі Дірк Вілсон (Jeffrey Dirk Wilson) – 15 тис. доларів;
львівський бізнесмен Ярослав Хариш (компанія «Галавтосвіт») – 10 тис. доларів.
