З 2011 року Львів має Комплексну стратегію розвитку. Основні напрями розвитку міста визначаються на основі соціальних змін та запиту від мешканців. Для напрацювання оновленої Стратегії розвитку Львова’2025 Інститут міста реалізував дослідження, аби зрозуміти: які саме питання турбують мешканців та чи дійсно проблеми, про які найчастіше говорять мешканці, повинні бути пріоритетними у фінансуванні.
Львівська міськрада подала результати дослідження.
Чи спостерігають львів’яни покращення у місті?
Загалом 64% опитаних відзначають про покращення умов проживання у місті за останні 5 років, а 9% – ті, кому покращення не помітні. Чоловіки частіше вказують про відсутність покращень у місті, ніж жінки: 14% проти 5% відповідно.
| Оцінка розвитку міста за останні 5 років | Усі загалом, % | Жінки | Чоловіки |
| Помітні покращення | 65% | 67% | 63% |
| Місто залишилось на рівні 2015 року | 24% | 27% | 20% |
| Не помітно покращень | 9% | 5% | 14% |
| Важко відповісти | 2% | 1% | 3% |
За віковим розподілом молодші групи більшою мірою оптимістичні щодо розвитку міста (73% – 18-28 років та 74% – 29-39 років). А ось найменше покращень у місті спостерігають особи віком 50-59 років (14%, із даних випливає, що для них місто залишилось на рівні 2015 року, а також що ця вікова категорія, з-поміж інших, має найвищий запит щодо зайнятості та наявності робочих місць).
У розрізі за районом проживання наявний лідер щодо оцінки розвитку міста, проте і не до кінця однозначний. З одного боку, мешканці Галицького району (78%) найбільше вказали про наявність покращення у місті, а з іншого – про відсутність (16%, проти 8-9% серед мешканців із інших районів). Припускаємо, це пов’язано із тим, що для мешканців центрального району викликів є більше: наприклад, вони частіше відзначають про надмірний шум, вуличну музику, туристичні потоки тощо). Про те, що місто за останні 5 років суттєво не змінилось переважно вказали опитані із Сихівського (30%) та Личаківського (28%) районів.
Що турбує львів’ян найчастіше?
Для виявлення ієрархії «болючих точок у місті» застосовувалась техніка «відкритого запитання», де мешканці повинні самостійно назвати проблеми, які їх турбують у функціонуванні міста. Загалом опитані замаркували 1 039 згадок про проблеми Львова. На їхній основі сформовано 11 блоків загальних категорій.
Перша проблема, яка турбує кожного другого мешканця, – транспорт та мобільність (46% | 476 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ стан доріг (112 згадок)
→ затори (95 згадок)
→ технічний стан громадського транспорту (79 згадок)
Друга проблема – благоустрій (31% | 317 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ неналежне прибирання вулиць (83 згадки)
→ частота вивезення сміття (63 згадки)
→ стан тротуарних доріжок (25 згадок)
Третя проблема – архітектура та пам’ятки (6% | 67 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ хаотична забудова (21 згадка)
→ незаконна забудова (21 згадка)
→ відсутність реставрацій історичної частини міста (8 згадок)
Які сфери, на думку львів’ян, мають бути у пріоритеті для Львова 2025?
Гіпотеза про те, що проблеми, які турбують мешканців зараз, і сфери, які мають розвиватися у майбутньому, відрізняються – підтвердилась. Результати дослідження демонструють, що цьому, з одного боку, сприяють макроситуації (пандемія, економічна нестабільність тощо), а, з іншого боку, – щоденні практики взаємодії із містом.
Так, уявляючи Львів 2025, мешканці Львова найбільше хотіли б розвитку у сфері охорони здоров’я та медицини (25,1%). Ця ж сфера є у 2 пріоритеті із найбільшою часткою у 18,6%. Припускаємо, що цьому сприяла ситуація із COVID-19, що дозволила посунути наскрізну сферу у 3 пріоритетах – транспорт та мобільність – на другу сходинку у пріоритеті №1.
Третю сходинку у пріоритеті між собою розділили «Освіта» (11,8%) та «Розвиток економічних умов: нові робочі місця, умови для ведення бізнесу» (11,0%). Розвиток освіти найбільш важливий для молоді 18-28 років (17%) та осіб 40-49 років (15%), а економічні умови – для осіб 50-59 років (19%).
За думками львів’ян у пріоритеті №2 з’являється нова сфера «Благоустрій» (10,5%), яка важлива передусім для жінок (13% проти 7% чоловіків), осіб 40-49 років (14%) та мешканців Франківського (16%), Личаківського (15%) районів. У пріоритеті №3 теж виникає новий запит – сфера комунальних послуг (12,1%), яка важлива для осіб віком 40-49 років (19%) та 60 років + (16%).
«Ця Стратегія розвитку Львова повинна містити бачення усіх політичних сил. Відповідно, уже створений Комітет з її підготовки та реалізації, і ми мали вже декілька робочих зустрічей. З обов’язкових вимог є те, що Стратегія має враховувати думки мешканців. Відповідно, ми звернулися до них з різними питаннями, але найголовніші з них це: що вони бачать найосновнішими проблемами у місті і на що, у першу чергу, повинне бути спрямоване фінансування? Адже Стратегія має бути профінансована за рахунок міського бюджету, і ми маємо розуміти як мешканці бачать ці пріоритети», – зазначив директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев.
У КУ Інститут міста додають, що збір даних тривав упродовж 20 липня – 20 серпня 2021 року методом опитування віч-на-віч. Об’єм вибіркової сукупності – 700 мешканців Львова, віком від 18 років. Тип вибірки: багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотним відбором на останньому щаблі [вік, стать та район проживання]. Теоретична похибка вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,78% для показників, близьких до 50%.
