19 лютого 2021 року Україна, рішенням Ради нацбезпеки та оборони, ввела санкції проти компанії Sportmaster Operations Pte. Ltd, яка володіє торговою маркою та мережею магазинів «Спортмастер». Термін дії санкцій – 3 роки. Служба безпеки України повідомила, що компанія продовжила працювати в окупованому Криму, проводила конкурс в окупованому Луганську у 2017 році, а власниками компанії є колишні українські та російський бізнесмен. Власне про останніх та їхній бізнес на території Львівщини йтиме далі мова.
Заснували «Спортмастер» брати Фартушняки – Микола і Володимир, уродженці Кривого Рогу, які були громадянами Росії, успішно розвивали там бізнес, а згодом стали резидентами Мальти. Іншим співвласником компанії є російський олігарх Дмитро Дойхен, пише Leopolis.news.
Микола Фартушняк також є власником агропромислового підприємства – ТзОВ «Агрокультура Мостиська», яке веде свою діяльність у колишньому Мостиському районі Львівщини, зокрема на території сучасної Шегинівської громади. Щоб зрозуміти розмах діяльності підприємства – станом на травень 2021 року фірма орендувала чи володіла понад 12 тисячами ділянок (!) на території теперішніх Мостиської та Шегинівської громад.
Для людей, які мають, чи мали справи з веденням бізнесу в Україні очевидно, що без активної «співпраці» з керівництвом місцевих рад розгорнути таку «діяльність» майже неможливо.
Попри те, що РНБО ввела санкції проти однієї з компаній Миколи Фартушняка, санкції не зачепили «Агрокультура Мостиська» і підприємство продовжує ввести свою діяльність на сьомому році війни нашої держави з Росією. Ба більше, методи ведення бізнесу від власників «Агрокультури» також не несуть нічого доброго українській державі. Так, генеральний директор «Спортмастер — Україна» Ігор Чернов в інтерв’ю RAU розповів, що ще у 2012 році власники мережі перенесли бренд в Азію, щоб надати йому міжнародний статус, а всі дивіденди від прибутку йдуть в Сінгапур, а звідти виплачуються кінцевому бенефіціару. Виникає логічне питання, чи сплачує ТзОВ «Агрокультура Мостиська» бодай якісь податки на території України?
Що стосується керівництва Шегинівської громади, то вони зовсім не цураються співпраці з бізнесом від якого, буквально, тхне «російським слідом». Наприклад, 25 вересня цього року на офіційній Facebook-сторінці Шегинівської територіальної громади вийшла публікація з подякою ТОВ «Агрокультура Мостиська» за придбання дитячого ігрового майданчику у селі Мишлятичі. 13 жовтня цього року на тій же сторінці у Facebook «дякують» фірмі з російським слідом за купівлю вікон для Народного дому в Ганьковичах. Прикметно, що доброчинна активність фірми припала в часі з проведенням позачергових виборів Шегинівського сільського голови. Саме на цю посаду претендує чинна в.о. голови – багаторічна секретар Шегинівської сільської ради Оксана Павуцьо, яка балотується від «Європейської солідарності». Напрошується логічне порівняння з очільником партії Петром Порошенком, який також не цурався бізнесу в Росії.
