«Немає жодного дитячого майданчику поблизу, ми мусимо дітей возити машинами за кілька кілометрів, щоб вони поганяли футбол», – так мешканці мікрорайону Старий Сихів пояснюють потребу в облаштуванні дитячо-ігрового майданчика. У вересні вони власноруч розчистили потенційну ділянку для майбутньої ігрової зони та зібрали підписи для організації громадських слухань.
На годиннику о пів на шосту. У фойє кінопалацу ім. О. Довженка працівники міської ради, які організовують громадські слухання та їх ініціаторка Наталія Гураль. Вона разом з членами ініціативної групи завчасно приїхали на місце проведення громадських слухань. Попри те, що це лише перший крок на довгому шляху боротьби за дитяче дозвілля, Наталя стримано хвилюється – зараз її головна мета зібрати якомога більше своїх сусідів, щоб слухання стали переконливим аргументом для міських чиновників.
Традиційно для міських слухань їх учасники запізнюються і замість 18:00, вони розпочались на пів години пізніше. В залі близько 100 осіб, з яких лише 78 зареєстровані та мають право голосувати – решта, це як і група підтримки, так і противники, але про них трохи згодом. Перед початком, Наталія Гураль вкотре пояснює для усіх присутніх необхідність якісного дитячо-громадського простору:
«Щоб потрапити до найближчого дитячого майданчику, потрібно перейти вул. Зелену. Тут як бонус: шалений трафік та відсутність пішохідного переходу. На останок потрібно ще й залізничну колію перейти у необлаштованому місці. Найближчий стадіон – у мікрорайоні «Пасічний», за 2 кілометри звідси. Ми подавались на громадський бюджет без конкретної ділянки: приїхали чиновники і сказали, що тут не можна, а тут приватна власність – вільних ділянок нема. Ділянка, яку ми пропонуємо тепер – вільна, ніким не використовується, належить до комунальної власності і у вересні, як ми всі пам’ятаємо, ми проводили там толоку», – зазначила вона.
Слухання розпочались зі словесної перепалки між прихильниками та противниками облаштування дитячого майданчику: на обрану мешканцями ділянку, претендувала їхня сусідка – Світлана Насібулліна. Вона отримала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, але, за словами мешканців, жодного відношення до цієї ділянки немає, а проект не погоджувала з найближчими сусідами.
Крім цього, громада побоюється, що, у разі виділенні землі приватній особі, на цій ділянці з’явиться багатоквартирний житловий будинок. Згідно з планом зонінгу весь мікрорайон належить до зони Ж-1 – зона малоповерхової приватної забудови.
«Місцева громада своїми силами здійснила благоустрій у своєму мікрорайоні, не дочекавшись підтримки у міської влади. Зараз у них є бажання організувати якісне дозвілля для своїх дітей. Вони самостійно розробили проект. Для його реалізації потрібна земельна ділянка. Інтереси всієї громади набагато важливіші за інтереси приватних осіб», – додав під час обговорення юрист, представник ініціативної групи Тарас Подвірний.
Неочікувано для присутніх, на захист приватної власності став депутат міської ради від ВО «Свобода» Андрій Карбовник. Він порівняв цю ситуацію з рейдерством, коли мешканці захоплюють земельну ділянку, яка, нібито, належить приватній особі. Надалі він утримався під час голосування.
Після невеличкого обговорення голова слухань поставив на голосування два питання з порядку денного: про звернення до ЛМР щодо недопущення затвердження проекту землеустрою ділянки громадянці Світлані Насібулліній та звернення до ЛМР з проханням облаштувати дитячий ігровий майданчик на території мікрорайону Старий Сихів з виділенням земельної ділянки, яка межує з ділянками на вул. Межовій, 34 та 36, а також недопущення будівництва багатоповерхівки на цій території.
Обидва питання проголосували позитивно – з 78 зареєстрованих, 70 за, один утримався та четверо проти. Інший присутній на заході депутат ЛМР Ігор Телішевський (УКРОП), заявив, що фракція підтримає ініціативу мешканців під час голосування у міській раді та додав, що до реалізації мети потрібно пройти довгий судовий процес задля скасування попередньої ухвали.
«Громада молодець, що зуміла зібрати стільки людей та домогтись позитивного голосування. Це питання не потрібно відпускати та сподіватись на міських чиновників – потрібно щодня тримати на контролі», – підсумував він.
Громадські слухання завершились, а палкі дискусії разом з присутніми вийшли за межі території кінопалацу Довженка. Очевидно, що попереду громаду очікує тривалий процес судової боротьби та протистояння міській бюрократії.
