Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю стало п’ятим елементом з Львівщини, який внесли до національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.
«Глинянський візерунковий текстиль є втіленням найкращих традицій українського національного мистецтва. Високий мистецький рівень, велике розмаїття узорів і високий професійний рівень виконання є характерними рисами для глинянського візерункового текстилю і протягом багатьох років є візитною карткою Глинян у світі. Щиро радіємо, що саме цей елемент поповнив Національний перелік, адже це наше культурне надбання, наша гордість та справжня галицька приваба», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
У планах на цей рік – внесення до переліку весільні обрядові пісні Бойківщини «Ладкання» та Сокальська сорочка(крій та орнамент жіночих і чоловічих сорочок).
«Внесення Глинянського візерункового текстилю до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини стало для всієї Глинянської громади значним досягненням. Адже, глинянський килим це неймовірний витвір мистецтва, це цілий пласт високопрофесійних виробів, які були конкурентні і залишились на світовому ринку», – ділиться директор КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» у Винниках.
Нагадаємо, що з Львівщина до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини у 2022 році увійшли:
- мистецтво виготовлення Яворівської дерев’яної забавки;
- традиція приготування Яворівського пирога;
- створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі;
- Надсянська говірка на Мостищині.
Довідково:
Глинянський візерунковий текстиль – це широкий асортимент рукотворних художніх тканин. Це вишивані і гладко ткані, ворсові вовняні і шовкові килими, ткані та вишивані заслони на вікна і двері, накриття на стіл і ліжка, рушники, ткані і вишивані святкові жіночі фартухи, святкове вбрання, весільні строї, сценічні костюми, трикотажні вироби – светри, безрукавки, жіночі костюми тощо.
Особливо популярними були і залишаються рукотворні гладкоткані килими. Для їх виготовлення є два способи. До прикладу, рахункова техніка ткання, яка уможливлює відтворення складних високохудожніх тканин. Також побутує й інша техніка як-от виготовлення гобеленів на горизонтальних кроснах за рисунком під бердо. Ці два способи урізноманітнюють глинянські візерункові килими, не кажучи вже про величезну кількість узорів, які тут побутують – геометричні, квіткові, сюжетно-тематичні тощо.
Окремо виділяється вишивка Глинян та околиць Зокрема, у цьому контексті виділяються вишиті покривала на ліжка, рушники, обруси, покривала на скрині тощо, в яких поряд з прадавніми знаками та символами присутні написи, які відображають прадавню мрію українців про відновлення незалежної держави, з такими написами як: «Боже Великий, Єдиний, Русь-Україну Храни», «За Україну, за її волю», із зображеннями синьо-жовтих прапорів, тризуба, герба Галичини – лев з короною, тощо. Окрему нішу займає національне вбрання Глинянщини, в якому органічно поєднані вишиті (сорочки, блузки, фартухи, корсети), ткані (запаски)та в’язані (кептарі) елементи у поєднанні з фабричними тканинами (спідниці).
