Судом задоволено позов Пустомитівської окружної прокуратури. Рішенням останнього визнано протиправною бездіяльність однієї із міських рад Львівського району щодо утворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини населеного пункту.
Мова йде про м. Бібрка, яке включено до Списку історичних населених місць України, – повідомив відділ інформаційної політики Львівської обласної прокуратури.
Відповідно до пам’яткоохоронного законодавства передбачено, що на спеціально уповноважений орган покладаються повноваження та обов’язки у сфері охорони культурної спадщини. Такий орган утворюється за погодженням із центральним органом виконавчої влади – одним із Міністерств України.
Однак, міська рада всупереч законодавству не створила спеціальний виконавчий орган для охорони культурної спадщини міста.
Зазначені порушення стали приводом для пред’явлення прокурорами позову з метою захисту історично населеного місця.
Суд погодився з доводами прокурорів та позовні вимоги задоволив в повному обсязі.
Слід зазначити, що відсутність вищевказаного органу може призвести до невідворотних змін міського середовища, так і неможливості контролю стану збереження характерного середовища, цінної історичної забудови, а також притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини громади.
Довідково
Бі́брка — місто, центр Бібрської міської об’єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області. Перебуває в 36 км від районного та обласного центру, міста Львова. Розташоване на річці Боберка, на шляху з Бібрки до Рогатина. У сусідньому з Бібркою селі Свірж, розташований ренесансний замок. Через місто пролягає автошлях національного значення Н09 — Мукачево-Івано-Франківськ-Львів.
Перша згадка про місто — у Галицько-Волинському літописі за 1211 рік, як і згадка про сусідні села — Бібрка Стара та Бібрка Нова. Згадується також річка Бібрка, стародавнє урочище Боберка (Бібрка), тобто місце, де були бобри — об’єкт полювання в Давній Русі. За іншими даними, 1211 рік — рік першої згадки не міста Бібрки, а однойменної річки. Щодо самого поселення, то воно починає фігурувати в літописах, лише починаючи з 1436 року, як володіння Внучека з Кутна. Поселення було власністю польського короля та входило до Литовського староства. Місцеві ремісники — дубильники, кушніри, чоботярі та купці —платили податки львівському старості як королівському представникові. Бібрку часто здавали феодалам в оренду. (За Вікіпедією).
