Цьогоріч на 31 березня припадає Воскресіння Христове за Григоріанським і Вірменським календарями. Сьогодні Великдень святкують римо-католики, вірмени, протестанти, а також східні католики та віряни Православної Церкви Фінляндії, які дотримують Григоріанського календаря.

Про це повідомив РІСУ. 

“Святе Тридення Страстей і Воскресіння Господнього сяє як кульмінація літургійного року. Адже через пасхальну тайну благословенних Страстей Христос відкупив людей і досконало прославив Бога, знищуючи своєю Смертю нашу смерть і своїм Воскресінням повертаючи нам життя”, — йдеться у Римському Служебнику.

Як і минулими роками, телеглядачі України матимуть можливість брати участь у Святій Месі, яку транслюватимуть телеканали з Ватикану.

На площі Святого Петра Святіший Отець служить Великодню Святу Месу, після завершення якої опівдні звернеться з посланням «Urbi et Orbi».

Пасха у літургійному році займає найпочесніше місце. У великодню ніч уся Церква збирається на особливе богослужіння — Пасхальну Вігілію. Християни святкують Пасху на кшталт єврейської Пасхи, але у центрі її є вже не подія Виходу Ізраїльського народу з Єгипетської неволі і перехід через Червоне море, а перехід Ісуса Христа зі Смерті до Воскресіння.

Після Пасхальної Вігілії або на світанку Великодня перед ранішньою Божественною Літургією вірні проходять резурекційною процесією довкола храму. Під час ходи вони прославляють Воскресіння піснями, таким чином закликаючи весь світ приєднатись до пасхальної радості Церкви. Сам день Великодня є найрадіснішим у році.

Церква святкує Пасху впродовж п’ятдесяти днів — від пасхальної ночі аж до урочистості Зішестя Святого Духа. Цей час зветься Великоднім періодом або П’ятидесятницею (таку ж назву має свято Зішестя Святого Духа). Починаючи з дня Воскресіння триває Великодня Октава — це також данина старій юдейській традиції, коли найбільші празники року святкувалися впродовж восьми днів.