У четвер, 4 липня 2024 року, детективи Національного антикорупційного Бюро повідомили Назару Шептицькому про підозру у кримінальному провадженні щодо торгівлі керівними посадами у структурі Державної митної служби. За даними слідства, Шептицький підбурив кількох відомих і впливових людей до надання й отримання хабарів за призначення “потрібних” кандидатів на керівні посади. В подальшому, вони разом мали б спільно «розпилювати» незаконні прибутки від підконтрольного підрозділу митниці.
Про це Bihus.Info стало відомо з тексту підозри, який опинився у розпорядженні редакції.
Підозру Шептицькому повідомлено за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 ККУ). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити підконтрольних людей на високі посади на митниці шляхом підкупу т.в.о. Голови Держмитслужби. Для комунікації з останнім Шептицький залучив посередника – ним став Руслан Черкаський, на той час уже колишній заступник очільника митниці (звільнений на початку 2023 року, зокрема на тлі численних корупційних скандалів). Черкаський мав передати очільнику митниці пропозицію хабаря за посади в західних областях. Наприклад, посаду керівника Львівської митниці оцінили загалом в мільйон доларів.
«Фінансувати» ці призначення та підбирати список підходящих кандидатур Шептицький, за даними детективів, планував разом зі спільником Олегом Гаталяком. Окрім того Гаталяк також мав контролювати й розподіляти хабарі на майбутньому підконтрольному підрозділі митниці. Наприклад, з Волинської митниці у разі успіху «партнери» планували отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця, з яких половину лишати собі.
В подальшому Шептицький кілька разів зустрічався з Черкаським для обговорення плану, під час зустрічей телефонуючи Гаталяку. В ході цих розмов звучали не тільки «розцінки» за посади на різних підрозділах митниці, але й схема поетапної оплати. Так, “за Волинь” було запропоновано півмільйона доларів, а “за Чернівці” – 200 тисяч. Однак, судячи зі змісту розмов, це був «перший платіж» за саме призначення на посаду, а в подальшому планувалася регулярна доплата – частка від щомісячних незаконних прибутків.
В результаті, відповідно до тексту підозри, план Шептицького провалився з “причин, які не залежали від Шептицького”. Втім, в списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський мав передати на вибір очільнику Держмитслужби, Шептицький особисто відмітив кандидатуру харківського митника Герасимова. В січні 2024 року Юрія Герасимова, який до того очолював Харківську митницю, дійсно призначили керівником Чернівецької митниці.
Нагадаємо, Назар Шептицький – пасинок Олександра Рувіна, очільника КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в країні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році. Тоді журналісти розповідали про сумнівне походження статків родини Рувіна – на тлі скандальних і суперечливих експертиз, які проводив очолюваний ним інститут, подекуди в умовах потенційного конфлікту інтересів.
Зокрема щодо Назара Шептицького вдалося з’ясувати, що він на той час мав у власності та користуванні дорогу нерухомість та велику кількість люксових автівок, які були не співмірні з його офіційними доходами. Наприклад Range Rover вартістю близько 3,5 мільйонів гривень, квартира в ЖК «Французький квартал» орієнтовною вартістю в 150 тисяч доларів, квартира у ЖК «Липська вежа», що в урядовому кварталі Києва, оренда якої вартувала 8 тисяч доларів на місяць. Також упродовж кількох років Шептицького помічали на автівках, записаних на сторонніх людей, які виписували на пасинка Рувіна довіреності. Серед них – Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200, а також Aston Martin DB9. Орієнтовна сукупна вартість автівок складала 9 мільйонів гривень.
