Міністерство культури та інформаційної політики працює над тим, щоб повернути в державне управління низку історичних та релігійних пам’яток. Серед них Свято-Успенська Почаївська та Святогірська лаври, якими досі користується Українська православна церква Московського патріархату. Про це розповів виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв в інтерв’ю Укрінформу.
Повідомило УП.Життя.
Міністерство поставило собі за мету очистити культурний простір не лише від імперських, а й від релігійних наративів. Крім лавр активно працюють над поверненням усіх пам’яток національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігова стародавнього”. Його частиною також активно користувалась єпархія УПЦ МП.
“Ми фіксуємо невідповідність умовам зберігання, спотворення об’єктів і навіть будівель. Зокрема Свято-Преображенський собор в Чернігові використовувався неохайно і ми вимушені проводити величезні роботи з відновлення внутрішнього убранства, фресок тощо”, – додав Карандєєв.
Лише в березні 2024 року із незаконного користування повернули об’єкти заповідника: побудови на території Троїцького собору, Іллінську браму та Спасо-преображенський собор. Термін оренди УПЦ МП на них закінчився ще восени 2021 року.
Свято-Успенська Святогірська лавра на Донеччині підпорядковується Київській єпархії УПЦ МП. Усі храми, крейдяні печери та інші будівлі перебувають у власності чоловічого монастиря. Статус лаври, як і права на власність російський патріархат отримав у 2004 році.
Свято-Успенська Почаївська лавра в Тернопільській області знаходиться у власності УПЦ МП з 2003 року. Тоді уряд Віктора Януковича передали її в безкоштовне користування на 49 років. До комплексу Почаївської лаври належить 18 споруд.
У 2018 році Кабінет міністрів зміг повернути споруди лаври до складу Кременець-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Досі тривають роботи з повернення фактичної власності на храми до держави.
Укрінформ раніше повідомляв, що Комісія міністерства культури визначила низку порушень під час перевірки збереження державного майна Почаївської лаври. УПЦ МП самовільно робила ремонт, встановлювала прибудови та конструкції. На центральному вході Успенського собору з’явився тамбур, на “Монастирській келії” мансарду на третьому поверсі, зміни у стінописах та фресках. Виявилося, що з лаври зникла значна частина ікон.
Це спричинило втрату автентичності памʼяток, а також збільшило навантаження на конструкції храмів.
