У Львівському окружному адміністративному суді 22 жовтня цього року відбулось підготовче судове засідання стосовно позову пенсіонерки Ольги Демчук до виконавчого комітету адміністрації Андрія Садового про визнання протиправним та скасування рішення цієї структури.

Чиновники ЛМР проти Конституції України? 

У червні 2024 року на сайті адміністрації міського голови Львова з’явилось антиконституційне повідомлення, що з 1 липня 2024 року на території Львівської громади дві категорії громадян України обмежили у праві користуватись статтею 33 Конституції України, тобто чиновники вирішили локально обмежити свободу пересування.

Конституційний Суд України наголосив: обов’язковою складовою людської гідності є доступ людини до мінімальних соціальних благ, здатних забезпечити їй достатній і гідний життєвий рівень. Верховна Рада України, формуючи соціальну політику держави, повинна гарантувати ефективну реалізацію права на повагу до людської гідності, зокрема, шляхом забезпечення пенсій, інших видів соціальних благ і допомоги для осіб, які потребують соціального захисту.

Некомпетентний чиновник Олег Забарило написав, що «обмеження стосується тих категорій, яким пільгу на проїзд надало власне місто». По-перше, пільгу пенсіонерам надав уряд України постановою – № 354, а остаточно закріпив постановою № 555. Необізнаному чиновникові Забарилу повідомляємо, що постанови уряду виконуються на всій території України. Адже у статті 143 Конституції сказано: «Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади». Окрім того, так зване «місто» немає власних грошей: всі кошти у казні міста – це податки громадян, якими найняті чиновники можуть розпоряджатись на благо платників податків.

Стаття 38 Конституції України надає львів’янам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у підготовці локального законодавства. Проте не траплялась інформація, щоби відбулось обговорення із пенсіонерами місцевого львівського виконкомівського закону стосовно обмеження їхніх прав.

Чи можна скасувати або частково відмінити урядові постанови №354 і №555 щодо пільг для пенсіонерів користуватись міським транспортом необмежену кількість разів? Можна. Для цього міському голові потрібно не штампувати своє юридично недолуге рішення (в якому цинічно покликається на урядові постанови № 354 і № 555), а звернутись у Конституційний Суд, попередньо отримавши юридичне обґрунтування від:

• або президента України;
• або 45 народних депутатів;
• або Верховного Суду;
• або Уповноваженого Верховної Ради із прав людини.

Чи Садовий звертався до зазначених інстанцій? Така інформація публічно не була поширена. Садовий покликається і визнає лише рішення свого покірного виконкому № 690 і № 1199. А ще Садовий уявляє себе таким великим локальним діячем, якому можна робити все, що заманеться.  У 2019 році рішенням № 61 Садовий виконав положення Конституції та постанови уряду про безкоштовний і необмежений проїзд у громадському транспорті пенсіонерів та інвалідів III групи, бо тоді йому так було вигідно, а тепер узяв і відмінив.

Економія Садового на пенсіонерах 

Яка мотивація? Кумедна: 10% пенсіонерів здійснюють у місяць більше 60 поїздок. Якщо їх обмежити у цих пільгових поїздках, тоді це, переконує Забарило, «дозволить зекономити для міського бюджету понад 30 млн грн в рік». Понад – це конкретно скільки? А решту 90% пенсіонерів, які не користуються транспортом 60 разів у місяць, вони скільки економлять мільйонів для міської казни? Чиновник Забарило про це мовчить. Ані пари із уст і від самого міського голови.

Водночас підлеглі Садового не розкажуть, які втрати електроенергії відбуваються у трамвайних і тролейбусних електромережах та на тягових електропідстанціях цих мереж. Навіть більше: на двох однакових тролейбусах або трамваях, на одному маршруті, в один і той самий день при однакових погодних умовах двоє різних водіїв витратять різну кількість електроенергії. Тобто витрати електроенергії однозначно залежать і від манери водіння електротранспорту.

Чи доводилось коли-будь чути, щоби чиновники Садовий, Забарило чи Олеськів розповіли, які фінансові втрати завдають бюджету Львова не пенсіонери, а водії трамваїв і тролейбусів? Зате Олеськів, а він керує управлінням транспорту Львова, в інтерв’ю для видання «Твоє місто» розповів нісенітниці, що електротранспорт – це не громадський транспорт.

Львівський громадський транспорт є окремою темою для висвітлення некомпетентності персонально Андрія Садового та його посадових прислужників.

Іще доцільно звернути увагу на глибоку ментальну прірву між недобросовісним міським головою Андрієм Садовим, який не шукає способів покращення соціального становища пенсіонерів та інвалідів усупереч Конституції України, і міським головою Києва Віталієм Кличком, який домагається від уряду Дениса Шмигаля і Верховної Ради врегулювати питання компенсації витрат на пільговий проїзд у міському транспорті в усіх населених пунктах України. У кого із них: у Садового чи Кличка державницький спосіб мислення? Віталій Кличко дбає про соціальне покращення для всіх пенсіонерів України, натомість Андрій Садовий створює соціальне погіршення для львівських пенсіонерів.

Саботаж судової справи 

У Львівському окружному адміністративному суді позов пенсіонерки Ольги Демчук до виконавчого комітету адміністрації Андрія Садового слухає суддя Ольга Крутько. Суддя констатувала, що юридичний департамент, яким керує Гелена Пайонкевич, вчасно не надіслав Ользі Демчук відзив на позов. Представник юридичного департаменту Андрій Кулик повідомив судді, що відзив таки надіслали (важко було зрозуміти в який спосіб надіслали) по якійсь системі пенсіонерці, яка немає інтернету і комп’ютера.

По закону, якого або не знає головна юристка Львова, або зумисно його ігнорує, відзив на позов Ольга Демчук повинна була отримати найпізніше за два тижні до судового засідання, щоби прочитати його, осмислити юридичну казуїстику Пайонкевич стосовно соціального погіршення її статусу як пенсіонерки, написати своє заперечення на відгук Пайонкевич і надіслати в суд.

Якщо суд призначили на 21 жовтня, то позивачка Ольга Демчук повинна була отримати відзив Пайонкевич у паперовому форматі не пізніше 4 жовтня. Натомість представник юридичного департаменту Андрій Кулик повідомив, що текст позову Ольги Демчук йому надали трохи запізно для реагування і через це трапилось ось така неприємна оказія.

Із невідомих причин суддя Олена Крутько не поцікавилась, що в суді робить працівник юридичного департаменту Андрій Кулик, якщо позов був до виконавчого комітету. На суддівській лаві мав бути присутнім міський голова – як першочергово відповідальний у судовій справі в статусі головного виконкомівського члена.

Могла би суддя поцікавитись, як це так, що не встигли надіслати відгук. Позов пенсіонерки Ольги Демчук надійшов у суд 27 серпня 2024 року. На сайті адміністрації міського голови опублікували оголошення юридичного департаменту 23 вересня, що відбудеться слухання справи. Скільки часу потрібно цілому юридичному департаменту, щоби написати і вчасно надіслати позивачці відгук на її позов?

І ще попутне питання: за що територіальна громада Львова платить Гелені Пайонкевич заробітну платню обсягом у мільйон гривень у рік? До того ж, навіщо Андрій Садовий у вересні поповнив штат юридичного департаменту ще трьома особами? Вірогідно, щоби за кошт транспортного обмеження пенсіонерів та інвалідів ІІІ групи було веселіше у департаменті теревенити, дудлити каву і бігати на перекури.

Суддя Олена Крутько перенесла підготовче засідання на місяць, щоби у несумлінної Гелени Пайонкевич було вже вдосталь часу надіслати позивачці Ользі Демчук відзив у паперовому форматі.

Ярослав ЛЕВКІВ, Леополіс

Фото – пресслужба Львівської міської ради