В Україні зростає імпорт молочної продукції. За словами учасників ринку, без втручання держави українці можуть залишитись, зокрема, без вітчизняного вершкового масла.
Повідомив Цензор.
У першій половині жовтня обсяги імпорту молочної продукції зросли на 10,2% – до $10,6 млн, у порівнянні з попереднім місяцем. За даними аналітиків Спілки молочних підприємств України, найбільше зріс імпорт вершкового масла і молочних жирів – одразу на 76%, молочної сироватки – на 14%, кисломолочних продуктів – на 11% та сирів – на 5%.
В СМПУ наголошують, що без втручання держави українці можуть взагалі залишитись без вершкового масла національного виробництва.
За словами виконавчого директора Спілки Арсена Дідура, головними факторами, які спричиняють стрімке зростання імпорту масла, став дефіцит молока на внутрішньому ринку, а також недостатня державна підтримка молочної галузі.
“Відсутність дієвої програми підтримки тваринництва призводить до того, українське виробництво падає, а імпорт збільшується. Левова частка державної підтримки тим часом йде малим господарствам, які не здатні забезпечити належну якість молока для переробки”, – каже він.
До того ж спостерігається стабільний попит на експорт української молочки. У Європі ціни на вершкове масло були набагато вищими, ніж внутрішні ціни, тож відбувся відтік продукції. А тепер, коли внаслідок дефіциту сировини ціни на внутрішньому ринку піднялися вгору, пішов приток, каже голова ради директорів Білоцерківської агропромислової групи (БІАГР) Віктор Кордубан.
За його словами, ситуація дуже складна – немає контролю на цінову політику сировини з боку держави, немає контролю на ціни на полицях. Тож ринок “сам і вирівнює ситуацію”.
“Коли цього року було різке підняття європейських цін – пішов відтік, і вимили всі запаси, що були в Україні. Кожен рік влітку клалось мало масла на зберігання, а потім воно продавалося на внутрішньому ринку. А сталося так, що всі запаси були вимиті по причині високої ціни у Європі, і тепер у середині країни недостатньо масла”, – каже Кордубан.
Дефіцит сировини відчувається гостро. Унаслідок війни в зонах бойових дій були знищенні ферми та поголів’я худоби. Також далася взнаки літня спека та відключення світла. При цьому, за словами учасників ринку, суттєво випадає молоко від населення, яке не можна купувати для експорту та вітчизняної переробки через його низьку якість та неможливість відстежування процесу виробництва.
Як наголошує голова ради директорів БІАГР Віктор Кордубан, тенденцію дефіциту сировини можна подолати тільки стратегією розвитку сільського господарства – прорахованою та забезпеченою фінансовим ресурсом.
“Інвестувати держава повинна не в корову чи літр молока, а в технологію та будівництво нових сучасних комплексів, великі тваринницькі ферми. Водночас побудувати технологічну ферму – не просто, є багато перепон. Щоб побудувати ферму, потрібні навіть не десятки, а сотні мільйонів гривень. Держава повинна інвестувати у будівництво технологій. А те, що у нас зараз інвестують на корову…вклали у неї, а наступного року її зарізали, і гроші вмерли”, – зазначає він.
Водночас виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур зазначає, що з новим керівництвом Мінагрополітики вже досягнено домовленості щодо розробки антикризового плану для молочної галузі.
“Новий міністр налаштований конструктивно. Є підстави сподіватись, що за заявами про співпрацю ми матимемо конкретні кроки уряду, спрямовані на удосконалення системи державної підтримки молочної галузі. Якщо ми програємо внутрішній ринок імпорту, виникнуть значні загрози для продовольчої безпеки України, що в умовах війни неприпустимо”, – зауважив він.