Напередодні свята Богоявлення, яке відзначається 6 січня, християни різних обрядів мають Надвечір’я Богоявлення, яке в українців ще зветься Другий Святвечір або ж Голодна Кутя.
Повідомив РІСУ.
У цей день у храмах зранку здійснюється велике освячення води.
Так само, як і в Різдвяний Святвечір, цього дня слід дотримуватися посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.
Цю вечерю називають «Голодною кутею», оскільки страв на столі є переважно менше, ніж на Святвечір. У деяких регіонах України її називають «Щедрим вечером».
Цього вечора і наступного дня крім колядок співають також щедрівки.
А вранці, на Богоявлення, йдеться на Святкову Літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води.
Також сьогодні Надвечір’я Богоявлення у вірменській церковній традиції. Нагадаємо, у Вірменській Церкві це свято об’єднує всі події від народження Христа до саме Богоявлення.
Передує святу різдвяний піст, який триває сім днів: з 30 грудня до вечора 5 січня. Свято починається 5-го січня, о 17 годині.
Надвечір’я Богоявлення іменується вірменською «Чрагалуйц», що в перекладі означає «запалення лампад». Існує давній звичай на це свято приносити з храму додому засвічені лампадки та свічки. Під час відправи вечірньої Літургії церковний хор виконує гімн-шаракан «Велике таїнство», вірменською «Хорурд Хорін», створений у V столітті єпископом Мовсесом Хоренаці.
Читання біблійних книг занурює віруючих у події священної історії: від створення світу та людини, гріхопадіння до благої новини про народження Спасителя. «Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк.2:11). «Христос народився і нам явився. Вам і нам блага вість», — сповіщає громаді священик.
Засвічені лампади та запалені свічі у храмі символізують дороговказне світло Вифлеємської зірки. Після закінчення Служби всі парафіяни запалюють свої свічки та лампадки від головного вівтарного світоча та несуть різдвяний вогонь додому. Цей вогонь символізує Божественне світло та благословення церкви.
Святковий вечір завершується в родинному колі пісною вечерею та відвідуванням близьких. Прийнято вітати один одного зі святом, висловлювати добрі побажання. У вірменській традиції немає звичаю колядувати.
