Кільканадцять днів тому громадськість Львова, прочитавши пост теперішнього керуючого справами Львівської міської ради та колишнього спудея Львівської православної богословської академії Євгена Бойка, сполошилась не на жарт. Міський чиновник оголосив війну одній з сотень, за його словами, наливайок. Йдеться про ресторан «Язиката теща» на пр. Свободи, який стоїть на місці знищеного y роки Другої світової війни будинку польської податкової інспекції. З огляду на резонансність ситуації.
Leopolis.news вирішив детальніше ознайомитися з цією справою.
На своїй сторінці у соціальній мережі Meta 7 січня, коли християни вшановують пам’ять св. Івана Хрестителя, який хрестив Ісуса в річці Йордан та проповідував покаяння, замість привітання зі святом Євген Бойко написав:
«На фото – наливайка біля Гарнізонного храму та нашої 62 школи на пр. Свободи. Називається «Язиката теща».
Термін дії паспорту привʼязки літнього майданчика і термін дії договорів оренди земельних ділянкок закінчився.
Просили добровільно, щоб цю незаконну споруду власники демонутвали.
Нас не почули.
Горе-підприємець вирішив піти в суд і узаконити цю наливайку. Також рішенням суду хочуть міській раді заборонити демонтувати цей літній майданчик.
Суди завтра.
В один день – дві судові справи.
Господарський суд буде слухати справу про визнання укладеними двох договорів оренди на 10 років
А в Окружному адміністративному суді слухатиметься справа про заборону демонтовувати так званий літній майданчик.
Прошу свідому громадськість про підпримку і репост.
Незаконний майданчик має бути демонтований.
Площа біля храму і школи – це не місце розпивання алкоголю.
P.s.
В іншому пості розповімо про власників і близьких до власників осіб, які благословляють це безчинство».
Під постом чиновника одразу розгорілася жвава дискусія. Його прихильники говорили, що біля церкви і школи зась бути «наливайкам». Інші заперечували, що у Львові т.зв. наливайки на кожному кроці, і в т.ч. навпроти самої львівської Ратуші незаконно на вулиці на столиках розпивають лікери. І чогось це не муляє очі чиновникам. Як і кілька стрип-барів, що знаходяться за кілька сот метрів від вікон Львівського бургомістра. Ще одні читачі висловлювали здивування про вибірковість оголошеної «війни» легендарній «Язикатій тещі», жартуючи, що з тещами воювати безперспективно. Ну хіба чоловік розлучений, як пан Бойко, і жінки вже його не лякають.
«Незаконна, тобто діє без дозволів? Але сплачує орендну плату за використовувану площу? До слова, вони звільнили також частину свої приміщень позаду храму, але продовжують платити оренду за цю ділянку, хоча її не використовують. А як з іншими закладами, які діють в центрі? Всі законні? Навіть ті, що неприховано по ночах діють? На тому самому проспекті! Здається мені так, що в нас заклади поділяються на ті, що знають систему ділення, і ті, що не хочуть працювати на благодійні фонди АІС.
Я трохи знаю цю ситуацію, як і багато іншого, бо мешкаю в центрі, а тому і про свої і несвої заклади, про те, як там був ваш шеф і до кого саме на уродини ходив і колишній семінарист може не знати різниці між наливайками (які діють навпроти мерії мало не на зупинці транспорту і батьки з візочками змушені на проїжджу частину виїжджати) і закладами харчування, де смачно і не дорого, де ходять учасники міжнародних конференцій, актори театрів, науковці», – пише під постом директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
Інший дописувач, Юрій Нодь, наголошує: «ЛМР тупо піариться на смерті військових:( Даний заклад знаходиться з іншої сторони храму. В радіусі 100 м гарнізонного храму набагато більше знаходиться десятки два закладів. Шкода, що люди такі тупі, що підтримують, хоча нема чому дивуватись – комуністичне “все подєліть поровну” сидить і далі в багатьох українцях:( ».
Учні – заручники брехні і маніпуляцій чиновників
А як же воно все виглядає з юридичної сторони? Свого часу, вже понад 10 років тому, згаданий літній майданчик «Язикатої тещі» на пр. Свободи, 16-18 отримав усі необхідні дозволи на функціонування. Більше того, кілька років тому на прохання Гарнізонного храму було демонтовано дві крайні секції майданчика, чим, як зазначено в офіційному листі Галицької райадміністрації міста Львова, «покращено візуальне сприйняття пам’ятки архітектури храму Св. Апостолів Петра і Павла, а звільнена прилегла територія стала загальнодоступною для мешканців та гостей міста». Між іншим, щодо сьогоднішньої ніби конфліктної ситуації в цій церкві жодних причин воювати з майданчиком не бачать. На умовах анонімності священик з храму Петра і Павла сказав, що згаданий майданчик їм не заважає. Більше того, там готують обіди для дітей сиріт, парафіяни часто заходять після служби Божої, щоб перекусити чи відзначити якесь родинне свято.
Як розповідає співвласниця «Язикатої тещі» пані Надія, зовнішній вигляд літніх майданчиків на проспекті Свободи, 16-18 відповідно до чинного законодавства погодило свого часу і управління архітектури ЛМР та Міністерство культури України. У тому числі на функціонування в зимовий період отримані усі дозволи та рішення від постійних комісій міської ради, управління архітектури, департаменту містобудування. Звичайно, що і був договір з оренди землі. За ці роки підприємство «БІНП ЛТД», яке володіє рестораном і літнім майданчиком, сплатило до міського бюджету понад 5,4 млн грн орендної плати за землю.
«Й окрім того наша фірма сплачує мільйони гривень інших платежів до бюджету, надає роботу десяткам людей, створює комфортну атмосферу для відпочинку і харчування тисячам львів’ян та гостей нашого міста», – наголошує пані Надія. Вона наголошує, що її підприємство вчасно звернулося до відповідних органів міської ради щодо продовження оренди земельної ділянки. Але з незрозумілих причин розгляд цього питання не відбувається і постійно затягується. Жартома кажучи, відбувається такий своєрідний примус до діалогу. За словами власників, вони кілька разів зустрічалися з Євгеном Бойком і пробували переконати його у важливості й законності своїх аргументів на право існування літнього майданчика на пр. Свободи. Але словесні аргументи на міського чиновника чомусь не подіяли. А інші, більш вагомі аргументи до яких традиційно звикли окремі ласі міські чиновники, власники принципово відмовилися надавати.
До речі, нинішній високопосадовець ЛМР Євген Бойко свого часу навчався у ліцеї імені Василя Симоненка. Але певно не читав він поезій великого поета, серед яких є і такі строфи: «Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Ми брехні завжди легше вірим…». Запитаєте до чого я це тут згадую? Одним з аргументів чиновника проти розміщення літнього майданчика «Язикатої тещі» є те, що він буцімто розміщується біля входу до СШ № 62. Але чиновник забув сказати, що цей вхід з міркувань безпеки зачинений вже з 1987 року після нещасного випадку з учнем. З того часу діти заходять до навчального закладу через вхід з вулиці Театральної, який знаходиться якраз навпроти кількох інших елітних, за словами пана Бойка, «наливайок». Ну але туди полюбляє заходити на комплексні обіди сам бургомістр, тому у них проблем з продовженням оренди та дозволів не виникає.
До речі, 10 років тому вже була спроба вв’язати в конфлікт з рестораном учнів. За намовлянням старших товаришів керівники тодішнього учнівського парламенту Львова звернулись із зверненням буцімто на літніх майданчиках на пр. Свободи, 16-18 молоді наливають алкоголь. Справою займався Галицькій райвідділ поліції. У результаті виявилось, що рішення учнівського парламенту були сфальсифіковані, а дітей підставили. У такий спосіб уже давно хтось хотів перешкоджати законній підприємницькій діяльності. У розпорядженні редакції Leopolis.news є кілька листів попереднього директора СШ № 62 Михайла Марциняка, який запевняв, що у колективу школи жодних конфліктних ситуацій з «БіНП ЛТД» не виникало, а з боку батьків, учнів та вчителів претензій немає, а, навпаки, «школа відчуває практичну підтримку».
Тріщина на фасаді школи і на репутації
Між іншим, за інформацією вчителів та батьків учнів СШ № 62, у школі знову почали збирати підписи за закриття літнього майданчика на пр. Свободи, 16-18. Як кажуть їх збір за намовлянням Євгена Бойка курує новопризначений 26-річний директор Володимир Перерва. Навіть терміново поміняли старі вхідні двері на приміщенні, яке виходить на проспект Свободи, на нові. До речі, вони обійшлися платникам податків у 379 тис. грн. Тепер їх нібито планують відкрити і учні по старих сходах, під періодично падаючими з фасаду школи штукатуркою і камінням, під загрозою обвалу фронтальної стіни, яка вже покрилась тріщинами, будуть заходити до приміщення школи. До речі, на заміну древніх вікон на фасаді школи коштів місто не знайшло: хай дітям фурдичать протяги у старих келіях Єзуїтського колегіуму.
Сьогодні у Львові, за словами того ж пана Бойка, існують десятки фактів, коли підприємці користуються земельними ділянками, не сплачуючи оренди. Але чиновник не проінформував про конкретні дії міської влади щодо вирішення цих проблем, про причини не продовження їм оренди. До речі, громадськість міста дуже цікавить коли міські чиновники приступлять до виконання рішення Верховного суду з демонтажу готелю на площі Міцкевича?
У своєму пості Євген Бойко пообіцяв розповісти «про власників і близьких до власників осіб, які благословляють це безчинство». Але чомусь ось уже другий тиждень не може відважитися на цей вчинок. Шукає аргументи чи чекає на аргументи?
А тим часом, Львівський окружний адміністративний суд зупинив дію вимоги департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад міської ради про демонтаж літнього майданчика ресторану «Язиката теща». Ухвалу винесено для забезпечення позову компанії «БіНП ЛТД», якій належить згаданий павільйон-ресторан. Про це 16 січня повідомив Євген Бойко на своїй сторінці у Meta. Він також зазначив, що місто готує апеляцію.
А тим часом навколо мерії та й у самому приміщенні Львівської Ратуші, навпроти, біля і навколо церков, костелів та синагог успішно працюють десятки, за визначенням Євгена Бойка, наливайок.
Тому публічне протистояння міських чиновників з одним із ненайгірших у Львові ресторанів виглядає як спроба показового покарання малого бізнесу і месидж для інших, як то говорять, недоговороздатних підприємців. А постійне вживання слова «наливайка», згадування церков та похоронів є банальною маніпуляцією і брехнею безвідповідальних чиновників мерії, які все частіше діють у стилі путінських пропагандистів.
Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news
