Виконувачем обов’язків голови Конституційного Суду став Олександр Петришин, повідомило джерело ZN.UA. Він обійняв цю посаду як старший за віком суддя.
Петришин тимчасово очолив КСУ після того, як 23 січня Конституційний Суд вчергове не зміг обрати свого голову. На цей раз головою безуспішно намагався стати Віктор Городовенко, але його кандидатуру навіть не винесли на голосування, яке перенесли на невизначений час.
Тепер КСУ зможе провести нову процедуру виборів свого очільника лише тоді, коли для цього буде необхідний кворум – щонайменше 12 суддів. Наразі ж після того, як у відставку пішли троє суддів, у Суді залишилося усього 11 чинних суддів з 18. Тому КС певною мірою втратив свою повноважність.
Таки чином, Конституційний Суд не лише не може скликати спеціальне пленарне засідання для обрання голови, але й не може проводити засідання Великої палати з розгляду конституційних справ. Через відсутність кворуму неповноважним став Другий сенат, а у Першому сенаті залишилося шість суддів – мінімальна для його повноважності кількість.
Наразі триває процедура заповнення семи вакантних посад суддів КСУ: три з яких є квотою президента, а по дві – контрольованого ним парламенту та з’їзду суддів. Заповнення цих вакансій стане переломним як для ситуації у Конституційному Суді загалом, так і для розв’язання питання стосовно голови цього важливого державного органу.
Адже після цього у КСУ залишиться лише три судді, призначені п’ятим президентом України Петром Порошенком чи за його президентської каденції іншими суб’єктами призначення (Віктор Городовенко, Василь Лемак, Олег Первомайський). Всі інші 15 суддів КСУ – будуть призначені президентом Володимиром Зеленським чи у період його правління парламентом та з’їздом суддів.
Така політична одноманітність формування Конституційного Суду, з одного боку, ставить під сумнів його здатність забезпечувати конституційно-правовий баланс функціонування державної влади, з іншого – дозволяє Банковій розраховувати на ухвалення потрібних для неї рішень. А такі рішення, вочевидь, знадобляться – особливо у повоєнний час.
Тож щонайменше до відновлення повноважності КС обов’язки його голови виконуватиме старший за віком суддя – Олександр Петришин.
Нагадаємо, що Петришина на посаду судді КСУ Зеленський призначив 26 листопада 2021 року. Але тоді розгорівся скандал, пов’язаний з тим, що таке призначення відбулося за відсутності вакантних посад суддів КС за квотою президента. Низка провідних громадських організацій зробила заяву про неприпустимість приведення Петришина, а також Оксани Грищук, яка також тоді була призначена президентом суддею КСУ до присяги, оскільки це б делегітимізувало Суд.
Своєю чергою КСУ тоді на своєму екстреному засіданні ухвалив спеціальну постанову, якою констатував неможливість складення присяги вказаними новопризначеними суддями. Адже на момент видання Зеленським указів про призначення Петришина та Грищук усі шість посад суддів Конституційного Суду за квотою глави держави були зайняті і президент вже не міг призначити нових суддів. Таким рішенням КСУ фактично поставив під сумнів законність указів про призначення відповідних суддів, а отже й правомірність їх призначення суддями Конституційного Суду.
У результаті Петришин склав присягу майже через рік після видання указу про його призначення – 21 вересня 2022 року. Увесь цей час він перебував у статусі судді КСУ, але без повноважень, та обіймав посаду президента НАПрН. Хоча закон забороняє судді КСУ будь-яке суміщення, пов’язане з обійманням будь-яких інших оплачуваних посад, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.
Слід зазначити, що Петришин набув певної одіозності у політико-правовому середовищі. Зокрема, свого часу він підписав науковий висновок, яким обґрунтував можливість другому президенту Леоніду Кучмі усупереч приписам Конституції обиратися на третій строк. У своєму висновку Петришин, зокрема, посилався на конституційний досвід РФ та рішення російського Конституційного Суду, де йшлося про статті 108 Конституції Республіки Татарстан, статті 67 Конституції Республіки Саха (Якутія) і частини третьої статті 3 Закону Республіки Саха (Якутія) «Про вибори Президента Саха» (Якутія).
