Деякі аграрії Львівщини нарікають, що не можуть забронювати своїх працівників від мобілізації, адже господарства не підпадають під ті критерії, які висуває міністерство агрополітики та обласна військова адміністрація. За словами фермерів, дотримуватися критеріїв легше великим агрохолдингам, аніж меншим господарствам.
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Оксана Сало – фермерка з майже 30-річним стажем. Жінка має 225 гектарів землі та вирощує зернові, сою і ріпак. Каже, що в неї лише двоє найманих працівників — чоловіки, але вона не може жодного з них забронювати від призову.
“У мене на момент, коли треба було забронювати, було всього-на-всього 14 мільйонів обороту, а треба мені було 20. І я не вписалась в ті критерії. Таке враження складається, що все зроблено для холдингів. Як я не буду мати тракториста, в мене не буде ні поорано, ні покроплено”, — скаржиться фермерка.
Фермери можуть бронювати своїх працівників, якщо отримають для свого господарства статус критично важливого. Такі господарства мають дотримуватися низки критеріїв щодо землі, податків і зарплат працівникам — не менше ніж 20 тисяч гривень, каже директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Людмила Гончаренко.
“Ті, які мають в обробітку понад 500 га землі і їхнім видом діяльності є сільське господарство, ті подаються до Міністерства аграрної політики. Ті, які менші за розмірами, можуть подаватися до обласної військової адміністрації. Але на обласному рівні треба відповідати цим критеріям, які встановлені на обласному рівні. А це – обсяг виробництва, кількість працівників не менше ніж 30 людей чи певна частка сплати відсотків до територіальної громади. І не всі маленькі виробники витримують ті критерії”, — пояснює Людмила Гончаренко.
За словами директорки департаменту, навіть якщо господарство відповідає усім критеріям, забронювати від мобілізації там можуть лише 50% військовозобов’язаних. Щоб підвищити шанси отримати бронь, адвокат Олександр Золотухін радить зважати на такі моменти:
“В них не має бути заборгованості зі сплати податків. Це насамперед. А друге – це доказати, що вони постачають продукцію умовно для кількох мереж, які, відповідно, забезпечують життєдіяльність міста. Наприклад, в супермаркети чи якісь магазини, які забезпечують саме продовольством місцевих мешканців. Але це доволі суб’єктивний фактор, оскільки це оцінює комісія, яка приймає безпосереднє рішення”.
Найскладніше забронювати працівників малим господарствам і сімейним фермам. Таких в області нараховують півтори сотні, каже керівник Львівської аграрної палати Ігор Вуйцик.
“На жаль, з тих 150 фермерів поки що підтвердили 15%, що вони мають зарплату близько 20 тисяч. Ну, але це буде їх спонукати до того, щоб вони підняли ту зарплату. На сьогоднішній день об’єми виробництва, такий критерій зробила обласна адміністрація, так само завеликий для тих фермерів”, — говорить Ігор Вуйцик.
За словами Ігоря Вуйцика, Аграрна палата також планує звертатися до влади області, аби врегулювати це питання.
