За попередньою інформацією, ліпнина відпала з балкону на другому поверсі, який ще у 2023 році, під час комісійного обстеження, був визнаний таким, що потребує ремонту.
Повідомила пресслужба Львівської міської ради.
«Будинок, з якого відпала штукатурка, – це триповерховий житловий будинок. Він не є пам’яткою архітектури і перебуває на обслуговуванні нашого ЛКП.
У 2023 році, коли у Львові впродовж двох місяців комунальники масово перевіряли стан балконів по всьому місту, балкони цього будинку також обстежували. Стан балкону на другому поверсі тоді комісія визнала незадовільним та таким, що потребує ремонту. Власнику квартири було повідомлено про програми співфінансування ремонту балконів, які діють у місті (80% вартості ремонту оплачує місто, а 20% мешканці) .
ЛКП «Княже місто» неодноразово нагадувало власнику квартири про необхідність ремонту. Також мешканці отримували детальну інформацію щодо програм співфінансування, однак, на жаль, заявка на ремонт від власника так і не надійшла», – повідомили у Галицькій районній адміністрації.
Зараз ЛКП «Княже місто» замовляє вишку для ретельного обстеження будинку, а також для зняття аварійних елементів з фасаду.
Водночас, як пояснює професор кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівської політехніки» Олег Рибчинський, падіння елементів фасаду стається через надмірну зволоженість та різкі перепади температур. Тоді вода перетворюється на прихованого руйнівника, який точить будинки зсередини. Вода проникає в тріщини, замерзає, розширюється і руйнує штукатурку, декоративні елементи, і навіть конструкції балконів.
«Фасад може виглядати чудово зовні, але всередині його вже нищить волога, — розповідає професор кафедри архітектури та реставрації «Львівської політехніки» Олег Рибчинський. — Усі ці мікротріщини вбирають вологу, яка взимку замерзає, стає льодом і буквально «розпирає» стіни. Тому відшарування штукатурки та падіння балконних елементів найчастіше трапляється саме у зимовий період».
За словами спеціаліста, до перепаду температури вразливі як старі кам’яниці так і новобудови. У старих будинках найгірше страждають цоколі й балкони, що втрачають свою міцність. А в нових — між утеплювачем і стіною збирається волога, яка спричиняє тріщини та відшарування матеріалів.
Нагадаємо, щоб допомогти мешканцям відремонтувати окремі аварійні елементи фасаду (балкони, ринви) та конструкції (покрівлі) будинку, у Львові діють програми співфінансування ремонтних робіт. Більшу частину вартості ремонтних робіт оплачує місто, а решта мешканці.
Зокрема, мешканці усіх будинків (ОСББ, ЖБК, управляючі компанії) можуть скористатися «Програмою підтримки співвласників багатоквартирних будинків, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників багатоквартирних будинків ЖБК, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках на території Львівської міської територіальної громади на 2019-2025 роки”.
Цією програмою передбачено проведення ремонту покрівель, балконів та інших конструктивів будинку для запобігання атмосферних впливів на фасади будинків. Ремонтні роботи проводяться на умовах співфінансування.
Розмір частки співфінансування ремонту покрівель, в залежності від поверховості будинку, становить 20-40% кошти співвласників будинку, та 80-60% кошти бюджету Львівської міської територіальної громади.
Ремонт індивідуальних балконів у будинках, що не є пам’ятками архітектури здійснюється у співвідношенні 20% кошти співвласників квартири та 80% кошти бюджету Львівської міської територіальної громади. Детальніше про програми співфінансування тут.
Для запобігання руйнування фундаментів будинку та несучих стін програмою передбачено невідкладний ремонт каналізаційних випусків, що здійснюється виключно за кошти бюджету Львівської міської територіальної громади.
Також мешканці будинків ОСББ/ЖБК можуть отримати безвідсоткову позику від міста на першочергові ремонтні роботи в рамках програми Револьверного фонду Міст Асоціації “Енергоефективні міста України”. За цією програмою можна провести ремонт усіх інженерних мереж будинку, встановлення та заміна вікон, вхідних дверей, ремонт покрівель, дахового перекриття, підвальних приміщень та ін.
Максимальна сума позики, яку зможуть отримати ОСББ/ЖБК, – це сума, яка не перевищує половини надходжень на їх банківські рахунки за останні 6 місяців.
Детальніше про участь у програмі і необхідний пакет документів – тут.
Натомість мешканці, які є власниками балконів у будинках-пам’ятках архітектури, для проведення ремонту балкону можуть подаватися на участь у Програмі співфінансування реставрації балконів у житлових будинках-пам’ятках архітектури. Детальніше консультацію щодо цієї програми можна отримати, звернувшись в управління охорони історичного середовища. А документи потрібно буде подати до ЦНАП. Детальніше про цю програму можна прочитати тут.
